Данило Єловицький
| Данило Єловицький | ||
 | ||
| Герб Єловицьких | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | після 1652 | |
| Поховання: | Межиріцький монастир[1] | |
| Підданство: | Річ Посполита, Корона Польська | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католицизм | |
| Рід: | Яловицькі | |
| Батько: | Q113403651? | |
| Шлюб: | Софія Вороничова, Барбара Чолганська | |
| Діти: | Маріанна Єловицька, Андрій Єловицький, Ганна Єловицька, Яків Боженець-Єловицький | |
Дани́ло Са́винович Єлови́цький (? — після 1652) — руський (український) шляхтич з роду Єловицьких (також Яловицьких) власного гербу Єловицьких. Землевласник у Кременецькому та Луцькому повітах Волинського воєводства Речі Посполитої. Державний та військовий діяч.
Данило (Даніель) Єловицький син багатолітнього кременецького земського підсудка, войського кременецького Савина (Сави) Гнівошевича Єловицького.[2] Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у XV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села Яловичі або ще Єловичі у Луцькому повіті Волинського воєводства. Згодом село Ланівці Кременецького повіту Волинського воєводства.
Відомо, що на 1634 рік Данило Єловицький — войський кременецький, згодом кременецький підкоморій (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на 1629 рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі населені пункти: Ланівці, Забороль, Мильча, Городище, Мирогоща, Плоска, Стадники, Оженин, Михлин, Торговище. [3]
Учасник Хмельниччини під час якої повстанцями було спустошено більшість його володінь. Зокрема 1648 року рівненськими покозаченими міщанами було спалено його маєток у Городищі. Також Оженин, Плоску і Стадники острозькими міщанами та хорівськими селянами.[4]
У шлюбі із Софією Вороничовою з Пилявець (на 1623). Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській — кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Ледуховським. Останній, учасник битви під Корсунем у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у полоні в Криму два роки. [5]
Інші відомі діти Даніеля Єловицького:
Андрій Єловицький на Кам‘яниці — войський луцький, у шлюбі з Олександрою Бабинською. У 1648 році обіймав посаду поборці подимного збору з євреїв Волинського воєводства. Відомо, що разом з дружиною Олександрою кілька років перебував у татарському полоні в Криму.
Ганна Єловицька, у шлюбі за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським. По його смерті вдруге взяла шлюб з Миколаєм Бабинським.
Яків (Якуб-Станіслав) Боженець-Єловицький — кременецький земський писар. У шлюбі з Ганною Болбосівною Розтоцькою. Перший серед представників роду Єловицьких фігурує як – Боженець-Єловицький. Його нащадки надалі уживали форму прізвища з цим прикметником.
4 листопада 1652 року Даніель Єловицький склав тестамент у селі Торговище, де поміж іншого зазначив, що: «Наперед перед Творцем моїм і світом усім декларую, що у вірі святій католицькій [живу] і за неї померти хочу і прагну». Також просив щоб поховали його «в костелі отців францисканців».[6]
Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 318, 324.
Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. ЦДІАК України, м. Київ. 2008. – 1011 с. Cт. 53, 54, 56, 68, 85, 109, 161, 167, 231, 261, 454.
Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 153-154.
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 52. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Собчук В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 318.
- ↑ Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 154.
- ↑ Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . Київ. с. 53, 54.
- ↑ Собчук В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 324.
- ↑ Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . київ. с. 261.