Данильченко Стефан Федорович
Данильченко Стефан Федорович | |
---|---|
Народження |
1895 Лебедин, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 30 серпня 1971 |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Партія | КПРС |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна |
Нагороди |
Стефан Федорович Данильченко (1895 — 30 серпня 1971) — радянський воєначальник, генерал-майор. Учасник Першої світової, громадянської і Другої світової воєн, а також операцій по розгрому японської Квантунської армії.
Навчання[ред. | ред. код]
Після закінчення Кременчуцького технічного залізничного училища працював на вагонобудівному заводі в Крюкові-на-Дніпрі.
Служба в армії[ред. | ред. код]
Перша світова війна[ред. | ред. код]
У 1915 році був призваний до царської армії та відправлений на Південно-Західний фронт, де дослужився до прапорщика кінного гусарського полку. За бойові заслуги нагороджений двома Георгіївськими хрестами і медаллю.
Член РСДРП(б) з 1917 року. У тому ж році на другому військово-окружному з'їзді Рад був обраний депутатом Казанського військово-окружного виконавчого комітету.
Громадянська війна[ред. | ред. код]
У роки громадянської війни був командиром Балашовського полку Чапаєвської дивізії. Брав участь у боях проти уральських білокозаків, білочехів та колчаківців. Воював також проти денікінців на Південному фронті.
З осені 1920 по 1921 рік брав участь у бойових діях в Україні, командував полком і бригадою.
Після Громадянської війни закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. У 1927—1939 рр. перебував на командно-штабних посадах у Білоруському, Московському, Забайкальському і Далекосхідному військових округах. Був начальником відділу військових сполучень штабу Закавказького Військового округу.
Був репресований. Звільнений у лютому 1940 року. З 1940 по 1944 рік працював старшим викладачем Військової академії ім. Фрунзе
Друга світова війна[ред. | ред. код]
З 1944 по 1945 роки — начальник штабу 17-ї гвардійської дивізії, начальник штабу і заступник командира 5-го гвардійського стрілецького корпусу, командир 19-ї гвардійської стрілецької дивізії. Воював на Білоруському та 1-му Прибалтійському фронтах.
У складі військ Забайкальського фронту брав участь в операції по розгрому японської Квантунської армії.
Викладацька діяльність[ред. | ред. код]
З 1947 року по 1953 рік — старший викладач кафедри тактики Вищої військової академії.
У 1950 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР, працював викладачем цієї академії. Генерал-майор.
Родина[ред. | ред. код]
Внучатий племінник — Сергій Леонідович Данильченко, доктор історичних наук, професор.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Данильченко С. Ф. «Чапаев и чапаевцы». Чебоксары, Чувашское кн.изд-во, 1972. — 144 с. — 80000 экз.[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
- два георгіївських хреста та георгіївська медаль;
- вісім орденів і медалей СРСР;
- японська дворучна шабля — як учаснику війни з самураями[2].
Пам'ять[ред. | ред. код]
Справжні речі С. Ф. Данильченко: мундир, штани, чоботи, амуніція і шабля знаходяться в експозиції музею В. І. Чапаєва в Чебоксарах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ РНБ|Генеральный алфавитный каталог книг на русском языке (1725—1998). Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ «Республика» № 49 (462) 10 декабря 2003 г.[недоступне посилання з квітня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- «Республика» № 49 (462) 10 декабря 2003 г.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.famous-scientists.ru/10354/ [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] Данильченко С. Ф.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 1895
- Уродженці Лебедина
- Померли 30 серпня
- Померли 1971
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова II ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Нагороджені медаллю «За взяття Кенігсберга»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Генерал-майори (СРСР)
- Мемуаристи СРСР
- Уродженці Харківської губернії
- Російські військовики Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники радянсько-японської війни
- Царські офіцери на службі в РСЧА