Даніло Габріел де Андраде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Даніло
Особисті дані
Повне ім'я Даніло Габріел де Андраде
Народження 11 червня 1979(1979-06-11)[1][2][3] (44 роки)
  Сан-Готардуd, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 186 см
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Номер 20
Юнацькі клуби
1996–1999 Бразилія «Гояс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2003 Бразилія «Гояс» 86 (8)
2003–2006 Бразилія «Сан-Паулу» 101 (18)
2007–2009 Японія «Касіма Антлерс» 77 (6)
2010–2018 Бразилія «Корінтіанс» 284 (27)
2019 Бразилія «Віла-Нова» 11 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2021– Бразилія «Корінтіанс» (мол.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Даніло Габріел де Андраде (порт. Danilo Gabriel de Andrade; 11 червня 1979, Сан-Готарду, Мінас-Жерайс) — бразильський футболіст, який грав на позиції півзахисника.

Здобув популярність у середині 2000-х років виступами за «Сан-Паулу», з яким у 2005 році завоював Кубок Лібертадорес і виграв Клубний чемпіонат світу. У 2012 році повторив ці досягнення вже у складі «Коринтіанса».

Він був відомий своєю технікою, баченням поля і забивними здібностями, що принесло йому прізвисько Зіданіло на честь Зінедіна Зідана[4] та вважається одним найкращих бразильських гравців, який ніколи не викликався до національної збірної Бразилії[5][6].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Даніло народився у штаті Мінас-Жерайс, але є вихованцем «Гояса», у складі якого розпочав професійну кар'єру. З цим клубом він виграв Серію B, а також 4 першості штату Гояс.

У 2003 році був придбаний «Сан-Паулу», з яким у 2005 році виграв «треббл» — Лігу Паулісту, Кубок Лібертадорес, а в грудні обіграв у фіналі клубного чемпіонату світу переможця європейської Ліги чемпіонів англійський «Ліверпуль». Після перемоги з «трьохколірними» у чемпіонаті Бразилії наступного року Даніло прийняв пропозицію японської «Касіми Антлерс». У Японії Данило тричі вигравав Джей-лігу, і по разу Кубок Імператора і Суперкубок країни.

У 2010 році Даніло повернувся до Бразилії, в інший клуб із Сан-Паулу, «Корінтіанс». Гравець, який міг виступати як на позиції атакуючого центрального півзахисника, так і на позиції лівого вінгера, відразу став однією з ключових фігур у побудові команди. У 2011 році Даніло провів 36 із 38 матчів своєї команди, а «Корінтіанс» зумів стати чемпіоном Бразилії.

Даніло з партнерами святкує перемогу у клубному чемпіонаті світу 2012 році.

У розіграші Кубка Лібертадорес 2012 року Даніло став одним із шести гравців, які провели всі 14 ігор своєї команди. Він став другим бомбардиром «Корінтіанса» у розіграші з чотирма голами (після Емерсона Шейха, у якого після фіналу стало п'ять забитих голів). У матчі-відповіді півфіналу з «Сантосом», що був діючим переможцем турніру, гол Данило дозволив зрівняти рахунок у грі, відкритий Неймаром наприкінці першого тайму. Результат не змінився до кінця матчу і в результаті завдяки гостьовій перемозі в першому матчі «Корінтіанс» вперше у своїй історії вийшов у фінал Кубка Лібертадорес[7]. У матчі-відповіді фіналу проти аргентинської «Боки Хуніорс» на 54-й хвилині Данило, поборовшись у штрафному майданчику, зумів віддати красивий пас п'ятою на свого нападника Емерсона Шейха, який відкрив рахунок у матчі. Емерсон потім забив ще один гол і «Корінтіанс» вперше зумів виграти Кубок Лібертадорес. Для Даніло це була друга перемога в турнірі. У грудні 2012 року Данило вдруге став переможцем Клубного чемпіонату світу.

Після цього Даніло виграв із командою ще три чемпіонати штату та два чемпіонати Бразилії.

У 2019 році 39-річний півзахисник перейшов у «Віла-Нову» з Гоянії[8], де і завершив ігрову кар'єру.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У січні 2021 року Даніло був призначений новим тренером «Корінтіанса U-23»[9].

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Бразилія «Гояс»
Бразилія «Сан-Паулу»
Бразилія «Корінтіанс»
Японія «Касіма Антлерс»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ As — Madrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ ‘Zidanilo’, ídolo do Corinthians, completa 41 anos nesta quinta. OneFootball (pt-br) . Процитовано 2 лютого 2023.
  5. ↑ Alex, Por; Paulo, re LozettiSão. Opinião: Danilo é o maior da história do futebol sem jogar por sua seleção. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 2 лютого 2023.
  6. ↑ Danilo, o (maior) gigante que nunca vestiu a camisa da seleção. TNT Sports (порт.). Процитовано 2 лютого 2023.
  7. ↑ Corinthians vs. Santos - 21 June 2012 (англ.). soccerway.com. 21 червня 2012. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 15 березня 2019.
  8. ↑ Fernando Vasconcelos (24 грудня 2018). Vila Nova oficializa contratação de Danilo, ex-Corinthians (порт.). Globo. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  9. ↑ Corinthians anuncia ex-meia Danilo como novo técnico do time sub-23. ge (pt-br) . Процитовано 2 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

«Корінтіанс» – Тренери

Перроне (1910–1911) · Гонсалес (1912–1914) · Амілкар Барбуй (1915) · Гонсалес (1916) · Амілкар Барбуй (1916–1919) · Нандо (1919) · Амілкар Барбуй (1919–1920) · Джакомінеллі (1921–1925) · Роко (1926–1927) · Неко (1927–1928) · Роко (1928) · Вільямс (1928–1929) · Монтаріні (1929–1931) · де Карло (1932–1933) · Массуло (1933–1934) · Амілкар Барбуй (1935) · Фокер (1935) · Амілкар Барбуй (1936) · А. Перейра (1936) · Фокер (1936) · Неко (1936) · А. Перейра і Неко (1937–1938) · Роко і дел Деббіо (1938) · дел Деббіо (1939–1941) · Менжу (1942) · Рато (1942–1943) · Амілкар Барбуй (1943) · Роза (1944) · Тігер (1944) · Шиавоне (1944) · Ванні (1944–1945) · Агіар (1945–1946) · Фокер (1946) · дел Деббіо (1947–1948) · Кардозо (1948) · Клаудіо, Еліо і Сервіліо (1948) · Жорека (1948–1949) · Мануел і Калаф (1949–1950) · Акілес (1950) · Ньютон (1951) · Рато (1951–1954) · Клаудіо (1954) · Брандан (1954–1957) · Ногейра (1957) · Лотіто (1958) · Філе (1958) · Рато (1958) · Клаудіо (1958–1959) · Рато (1959) · Пірілло (1959–1960) · Лопес (1960) · Ліма (1960–1961) · Рато (1961) · Діно (1961) · Алфредо Рамос (1961) · Мартін Франсіско (1961–1962) · Флейтас Соліч (1962–1963) · Курі (1963) · дел Деббіо (1963) · Беланжеро (1963) · Амарал (1964) · Брандан (1964–1965) · Тейшейра (1965) · Нуньєс (1965) · Тейшейра (1966) · Зезе Морейра (1966) · Лула (1967–1968) · Брандан (1968) · Айморе Морейра (1968) · Сані (1969–1970) · Балтазар (1970) · Айморе Морейра (1971) · Сарно (1971) · Балтазар (1971) · Сарно (1972) · Луїзіньйо (1972) · Дуке (1972–1973) · Юстріч (1973–1974) · Луїзіньйо (1974) · Пірілло (1974–1975) · Луїзіньйо (1975) · Сані (197) · Бузетто (1975–1976) · Нуньєс (1976) · Кабесан (1976) · Дуке (1976–1977) · Жуан Авеліно (1977) · Брандан (1977–1978) · Ренганескі (1978) · Тейшейра (1978) · Вієйра (1979–1980) · Ніканор (1980) · Жуліньйо (1980) · Брандан (1980–1981) · Жуліньйо (1981) · Травальїні (1981–1983) · Зе Марія (1983) · Вієйра (1983–1984) · Маффія (1984) · Пісерні (1984–1985) · Маффія (1985) · Карлос Альберто (1985) · Базіліо (1985) · Травальїні (1985) · Мінеллі (1985–1986) · Базіліо (1986) · Вієйра (1986–1987) · Форміга (1987) · Жаїр Перейра (1988) · Карлос Альберто (1988) · Фесіна (1988–1989) · Макаріело (1989) · Андраде (1989) · Пальїнья (1989) · Базіліо (1989–1990) · Зе Марія де Олівейра (1990) · Нельсінью Баптішта (1990) · Сілва (1991) · Агіналдо Морейра (1991) · Сіліньйо (1991) · Базіліо (1992) · Агіналдо Морейра (1992) · Нельсінью Баптішта (1992–1993) · Марсіо Араужо (1993) · Маріо Серджіо (1993) · Ріул (1994) · Аморін (1994) · Сілва (1994) · Жаїр Перейра (1994) · Маріо Серджіо (1995) · Аморін (1995–1996) · Агіналдо Морейра (1996) · Валдір Еспіноза (1996) · Жименес (1996) · Нельсінью Баптішта (1996–1997) · Коїмбра (1997) · Жоел Сантана (1997) · Кандіньйо (1997) · Лушембурго (1998) · Освалдо де Олівейра (1998) · Еварісто (1999) · Освалдо де Олівейра (1999–2000) · Сегонья (2000) · Серран (2000) · Вадан (2000) · Валдір де Мораес (2000) · Кандіньйо (2000) · Даріо Перейра (2001) · Лушембурго (2001) · Паррейра (2002) · Леал (2003) · Женіньйо (2003) · Леал (2003) · Жуніор (2003) · Жуніньйо Фонсека (2003–2004) · Освалдо де Олівейра (2004) · Тіте (2004–2005) · Бітенкорт (2005) · Пассарелла (2005) · Бітенкорт (2005) · Антоніо Лопес (2005–2006) · Брага (2006) · Женіньйо (2006) · Леао (2006–2007) · Зе Аугусто (2007) · Карпеджані (2007) · Зе Аугусто (2007) · Нельсінью Баптішта (2007) · Мано Менезес (2008–2010) · Каріле (2010) · Аділсон Батіста (2010) · Тіте (2010–2013) · Мано Менезес (2014) · Тіте (2015–2016) · Каріле (2016) · Крістован (2016) · Каріле (2016) · Освалдо де Олівейра (2016) · Каріле (2017–2018) · Лосс (2018) · Жаїр Вентура (2018) · Каріле (2019) · Коельо (2019) · Тьяго Нунес (2020) · Коельо (2020) · Вагнер Мансіні (2020–2021) · Фернандо Лазаро (2021) · Сілвіньйо (2021–2022) · Фернандо Лазаро (2022) · Вітор Перейра (2022) · Фернандо Лазаро (2022) · Кука (2023) · Даніло (2023) · Лушембурго (2023) · Мано Менезес (2023–)

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніло_Габріел_де_Андраде&oldid=41655225