Даюкку
| Даг'юк(а) асир. Da-a-a-uk-ku дав.-гр. Δηϊόκης | |
|---|---|
|
невідомо | |
| Династія | Мідійська династія (?) |
| Держава | поселення Екбатани(?) |
| Титул | даг'юпаті |
| Форма влади | автократія |
| Попередник | невідомо |
| Наступник | невідомо |
| Роки правління | кінець VIII ст. до н. е. |
| Біографічні дані | |
| Рік народження | невідомо |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | невідомо |
| дружина | невідомо |
| Діти | невідомо |
Даюкку (мід. *Dahyuka; ; асир. Da-a-a-uk-ku) — напівлегендарний політичний діяч Мідії кінця VIII ст. до н. е. Відомий з низки ассирійських написів та «Історії» Геродота.
Дейок у Геродота (Історія, Кліо, 96-101)[1][ред. | ред. код]
Розлогий опис Геродота щодо Дейока та його нововведень в організації мідійського суспільства має безумовний епічний чи легендарний характер. Отже, Дейок, син Фраорта, завдяки власним здібностям, пройшов шлях від судді до правителя об'єднаних мідійських племен, тобто Геродот називає його фундатором Мідійського царства та, як батька Фраорта, першого з династії мідійських царів. Якщо наслідувати геродотовій хронології (наразі питання її невідповідності хронології реальній поза сумнівом) час його активної діяльності припадає на другу чверть VII ст. до н. е.
Даюкку в ассирійських джерелах[ред. | ред. код]
Низка написів ассирійського царя Саргона II згадує дрібного правителя, що був залежним від царя Манни, яке, в свою чергу, перебувало у васальній залежності від Ассирії. Отже, Даюкку у 715 р до н. е. зрадив маннейського царя та пристав до царя Урарту Руси I, виславши до почту останнього свого сина як заручника. Після тотальної поразки урартів від ассирійців, Даюкку разом з родиною було виселено за наказом Саргона до міста Хамат у Сирії. В іншому написі згадується поселення Біт-Дайаукку, яке перекладається з ассирійської як «Дім Дайаукку».
Отже, наведені джерела дають підстави для наступних висновків та припущень:
- Даюкку — історичний мідійський дрібний правитель (імовірно мід. *dahyu-pati — володар поселення) щонайменше передостаннього десятиліття VIII ст. до н. е.;
- ймовірно, Екбатани (мід. *hagmatāna — укр. місце зібрань, у порівнянні з реплікою Геродота «і мідійці зібралися в одному місці» (Іст., І, 97)) було засноване власне ним, та у ассирійців мало назву Біт-Дайаукку;
- теза Геродота, що наступні правителі Мідії є нащадками Даюкку, можлива, але не має переконливих (чи, взагалі, будь-яких) підтверджень;
- виникнення єдиного Мідійського царства беззаперечно пов'язане не з Даюкку, а з Хшатрітою, якого Геродот помилково називає Фраортом, сином та наступником Дейока.
Даюкку в Аналах Шаррукіна[ред. | ред. код]
- Написи II та V у залі палацу у Дур-Шаррукіні.[2]
- (75) … У рік сьомий мого панування[3] Руса Урартський надумав зраду проти Уллусуну Маннейського та захопив у нього 22 фортеці; він казав брехливі слова та підозру щодо Уллусуну Дайукку, маннейському наміснику, й прийняв заручником сина його.
- «Урочистий напис»[6]
- … Дайукку з родиною його я виселив та оселив у землях Аматту …[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Геродот. Історії в дев'яти книгах. Книга І. Кліо, 96-101. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ (рос.) И. М. Дьяконов. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту. ВДИ № 2, 1951 г. [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ 715 р. до н. е.
- ↑ 713 р. до н. е.
- ↑ Буквально «Дім Дайаукки»; автор публікації припускає повернення ассирійцями Дайуки у Мідію та відповідність Біт-Дайаукки Екбатанам.
- ↑ (рос.) И. М. Дьяконов. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту. ВДИ № 3, 1951 г. [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Хамат на річці Оронт, у Сирії.
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) Дьяконов И. М. История Мидии. I книга. — Баку: «Нагыл Еви», 2012. — 332 с. (репринт видання АН СРСР 1950 р.)
- (англ.) Encyclopædia Iranica. Rüdiger Schmitt. Deioces [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.]