Девід Діректор Фрідман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Діректор Фрідман
англ. David D. Friedman
Народився 12 лютого 1945(1945-02-12)[1] (79 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність економіст, фізик, блогер, письменник, викладач університету, прозаїк-романіст, поет
Галузь економіка
Alma mater Гарвардський університет і Чиказький університет
Науковий керівник Рональд Коуз, Фрідріх Гаєк, Роберт Гайнлайн і Мілтон Фрідман
Відомі учні Patri Friedmand і Peter Leesond
Знання мов англійська[2]
Заклад Університет Санта-Клари, Libertyd, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Політехнічний інститут і університет штату Вірджинія, Santa Clara University School of Lawd[3], Cornell Law Schoold[4], Університет Тулейн[5], Пенсільванський університет[6] і Колумбійський університет[7]
Посада головний редактор
Конфесія атеїст[d]
Батько Мілтон Фрідман
Мати Роуз Фрідман
Діти Patri Friedmand
Сайт daviddfriedman.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фрідман.

Девід Діректор Фрідман англ. David D. Friedman, нар. 12 лютого 1945)  – американський економіст, фізик, правознавець та «лібертаріанський» теоретик. Відомий своїми підручниками з мікроекономіки та лібертаріанської теорії анархо-капіталізму, зокрема є автором популярної книги «Механізм свободи. Анархія вільного ринку»[8].

Життя й робота[ред. | ред. код]

Девід Фрідман є сином економістів Роуз та Мілтона Фрідманів. Закінчив Гарвардський університет з відзнакою (1965), отримавши ступінь бакалавра з хімії та фізики.[1] Пізніше здобув ступінь магістра (1967) та захистив докторську дисертацію (1971) з теоретичної фізики в Університеті Чикаго.[9] Окрім цього викладав у Корнельській юридичній школі, школі бізнесу Б. Фрімена, Політехнічному інституті Віргінії, Школі Пенсільванського університету державної та міської політики, Колумбійському університеті.

Наразі є професором права в Університеті Санта-Клари, штат Каліфорнія[10], та водночас є редактором журналу «Liberty[en]». За віросповіданням Фрідман - атеїст.[10] Його син, Патрі Фрідман, також підтримує лібертаріанські ідеї та ринковий анархізм. Наразі мешкає в 100-річному будинку в Сан-Хосе, Каліфорнія, разом з великою родиною.

«The Machinery of Freedom»[ред. | ред. код]

Є найбільш відомою працею Девіда Фрідмана. Написана в 1973 році та неодноразово перевидавалась. У ній автор окреслив таку форму анархо-капіталізму, де всі товари та послуги виробляються на вільному ринку. Фрідман виступає за поступовий підхід до досягнення анархо-капіталізму шляхом поступової приватизації територій, до яких залучається уряд, та приватизації самого закону. Одночасно, висловлює свою опозицію до насильницької анархо-капіталістичної революції[11]. Виступає за консеквенціалістську версію анархо-капіталізму[12]. Остання, за переконаннями Фрідмана, є бажаним соціальним ідеалом.

Українською мовою книга «Механізм свободи. Анархія вільного ринку» перекладена та опублікована в 2019 році видавництвом «Наш Формат».

Інші інтереси[ред. | ред. код]

Фрідман є давнім членом Товариства творчого анахронізму, де він відомий як «Duke Cariadoc of the Bow». У всьому світі його також знають як автора низки статей про філософію рекреаціонізму та практичні історичні рекреації, особливо тих, що стосуються середньовічного Близького Сходу. Дописи Девіда зібрані у окремому збірнику «Cariadoc's Miscellany».[12] Будучи великим шанувальником наукової фантастики, Фрідман написав два фантастичні романи: «Harald» (Baen Books, 2006) та «Salamander» (2011). Також активно виступає за зовнішню політику невтручання.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  7. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  8. ↑ Hamowy, Ronald (15 серпня 2008). The Encyclopedia of Libertarianism (англ.). SAGE. ISBN 9781412965804. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 5 травня 2019.
  9. ↑ My Academic Page. www.daviddfriedman.com. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 5 травня 2019.
  10. ↑ а б Santa Clara University. phonebook.scu.edu. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 5 травня 2019.
  11. ↑ Friedman, David D. (1989). The machinery of freedom : guide to a radical capitalism (вид. 2nd ed). La Salle, Ill.: Open Court. ISBN 0812690680. OCLC 19388655.
  12. ↑ а б Morris, Christopher W. The modern state. An Essay on the Modern State. Cambridge: Cambridge University Press. с. 14—55. ISBN 9780511609121.
  13. ↑ VoluntaryVirtues0com (22 вересня 2013), Dr David Friedman on US Foreign Policy, Syria, Assad, Terrorism, WWII, Hitler, and much more..., архів оригіналу за 4 листопада 2018, процитовано 5 травня 2019

Переклад українською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Діректор_Фрідман&oldid=34816866