Девід С. Бреслов
| Девід Бреслоу | |
|---|---|
| David S. Breslow | |
| Народився |
13 серпня 1916 Квінс, Нью-Йорк |
| Помер |
травня 26, 1995 (у віці 78 років) Ньюарк, Нью-Касл, Делавер, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | |
| Галузь | Хімія полімерів |
| Заклад |
Компанія "Геркулес" (Hercules, Inc.) Делаверський університет (США) |
| У шлюбі з | Енн Гудман-Бреслоу |
| Діти | 3 |
Девід С. Бреслов (13 серпня 1916 р. – 26 травня 1995 р.) — американський промисловий хімік, найбільше відомий за своїми роботами в галузі полімерів. [1] [2]
Молодість і освіта[ред. | ред. код]
Д. Бреслов народився 13 серпня 1916 року [3] і виріс у Квінсі, Нью-Йорк . [2] Він зацікавився хімією в достатньо ранньому віці після того, як успадкував хімічний набір, який вони з другом використовували для виготовлення смердючих бомб.[4] Д. Бреслов закінчив Сіті-Коледж Міського університету Нью-Йорка в 1937 році, а згодом отримав ступінь доктора з органічної хімії в Університеті Дюка в 1940 році [5] [6] . Під час Другої світової війни він був постдоком в Каліфорнійському технологічному інституті, а також займався дослідженнями у Каліфорнійському університеті (Берклі) та Університеті Дюка. [2] [6]
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1946 році він приєднався до хімічної компанії "Геркулес" (Hercules, Inc). [2] Тут Д. Бреслов швидко просувався кар'єрною драбиною, і в 1971 році його призначили старшим науковим співробітником відділу нових підприємств (гнайвища технічна посада в компанії). [7]
Свої дослідження Д. Бреслов зосереджував на вивченні полімерів.[1] Він допоміг розробити каталізатори для хімічних реакцій, які утворюють поліетилен і поліпропілен, і в подальшому працював над стабілізацією цих матеріалів, що призвело до створення широкого спектру споживчих пластмас. [1] Також Д. Бреслов проводив дослідження щодо потенційного використання кополімеру MVE-2 як ліків від раку . [8] [4]
За сумісництвом з 1972 по 1987 рік він викладав у Делаверському університеті [5] . Протягом 1964–1965 навчального року Д. Бреслов перебував у творчій відпустці в Мюнхенському університеті в Німеччині [7], а в 1971 році викладав в Університеті Нотр-Дам . [5]
За свою кар'єру Д. Бреслов отримав 79 патентів [2], написав 90 наукових статей, а також двотомний підручник з полімерів.[5]
Він був президентом Делаверського відділення Американського хімічного товариства (ACS), а пізніше - членом національної ради директорів ACS. [9]
Пенсія і смерть[ред. | ред. код]
Д. Бреслов пішов на пенсію в 1982 році [2], а у 1988 році отримав нагороду ACS у галузі прикладних досліджень полімерів. [10] Він помер 26 травня 1995 року в лікарні "Крістіана" в м. Ньюарк, штат Делавер. [1]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Після Другої світової війни Бреслов одружився з Енн Гудмен. [2] У них було троє дітей [1] і вони жили в Брендівайн Гандред поблизу Вілмінгтона, штат Делавер.[2] Він був членом Конгрегації Бет Шалом . [2]
Робота[ред. | ред. код]
- Бреслов, Девід С. (1966). Хімія гетероциклічних сполук: мультисульфурні та сірчано-кисневі п’яти- та шестичленні гетероцикли. Нью-Йорк.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д David Breslow, 78, Plastics Researcher. The New York Times. 3 червня 1995. с. 11.
- ↑ а б в г д е ж и к David S. Breslow, 78, Hercules Corp. chemist. The News Journal (англ.). 29 травня 1995. с. 6.
- ↑ David S. Breslow in the U.S., Social Security Death Index, 1935-2014. Social Security Administration.
- ↑ а б Davidson, Henry F. (19 листопада 1982). Cancer-fighting hope is seen for Hercules drug. The Morning News. с. 40.
- ↑ а б в г David S. Breslow. The Philadelphia Inquirer (англ.). 1 червня 1995. с. 26.
- ↑ а б ACS To Hear Hercules Scientist. The Cumberland News. 29 січня 1969. с. 12.
- ↑ а б Hercules fills top technical post. The Morning News (англ.). 22 грудня 1971. с. 45.
- ↑ DeVries, Julian (14 квітня 1980). Modified chemical believed new cancer weapon. The Arizona Republic (англ.). с. 15.
- ↑ Breslow on ACS Board. The News Journal (англ.). 7 грудня 1972. с. 57.
- ↑ Polymer award goes to Breslow. The Morning News (англ.). 9 травня 1988. с. 37.