Дегтярьов Максим Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дегтярьов.
Ф
Максим Дегтярьов
Особисті дані
Повне ім'я Максим Сергійович Дегтярьов
Народження 30 травня 1993(1993-05-30) (30 років)
  Кіровськ, Україна
Зріст 185 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Казахстан «Атирау»
Номер 77
Юнацькі клуби
2006—2011 Україна «Сталь» (Алчевськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011 Україна «Сталь» (Алчевськ) 20 (3)
2011—2015 Україна «Металург» (Донецьк) 7 (0)
2012 →  Україна «Сталь» (Алчевськ) 11 (1)
2014 →  Україна «Сталь» (Алчевськ) 6 (0)
2015—2016 Україна «Авангард» (Краматорськ) 25 (3)
2016—2018 Україна «Полтава» 58 (20)
2018—2020 Україна «Олімпік» (Донецьк) 36 (13)
2019 →  Україна «Десна» 15 (2)
2020—2022 Україна «Десна» 30 (3)
2022—2023 Казахстан «Тараз» 10 (0)
2023— Казахстан «Атирау» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 травня 2023.

Макси́м Сергі́йович Дегтярьо́в (30 травня 1993, Кіровськ, Україна) — український футболіст, нападник.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вихованець алчевської «Сталі». Почав професійну кар'єру 2011 року в тому ж клубі. 17 липня дебютував у професійному футболі, замінивши на 71 хвилині Сергія Колесниченко в матчі проти «Львова» у якому відразу забив свій перший гол на 78 хвилині[1].

«Металург» (Донецьк)[ред. | ред. код]

Після першого кола, підписав контракт з донецьким «Металургом»[2], але на правах оренди повернувся в «Сталь», у якій грав до кінця сезону.

У наступному сезоні повернувся в «Металург», в якому лише 4 рази потрапляв у заявку на матч, переважно граючи в першості дублерів.

З сезону 2013/14 став поступово підпускатись до основного складу команди. Перший матч за основний склад зіграв 1 червня 2013 року в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи в матчі проти албанського клубу «Кукесі», замінивши на 69 хвилині Жуніора Мораеса[3]. У цьому матчі Дегтярьов мав шанс зрівняти рахунок, але влучив у штангу, а трохи пізніше «Кукеса» забив другий м'яч, що в підсумку дозволило вибити їм «Металург» з єврокубків[4].

У Прем'єр-лізі дебютував 4 серпня 2013 року, замінивши Грегорі Нельсона після першого тайму, в матчі проти «Чорноморця» з Одеси[5].

У 2014 році повернувся в «Сталь»[6]. Перший матч після повернення зіграв 4 квітня 2014 року, вийшовши в основному складі проти «Ниви» з Тернополя[7], але після закінчення оренди повернувся в «Металург», де 25 липня 2014 року зіграв свій перший матч у стартовому складі після повернення проти «Дніпра» з Дніпропетровська[8], але отримав пошкодження, і був замінений наприкінці першого тайму, також провів 26 хвилин в сумі проти «Олімпіка» та «Іллічівця». В результаті після закінчення першого кола, не полетів разом з донецьким Металургом на турецькій збір, отримавши пропозицію, шукати варіант для оренди. Клуб пропонував йому можливість роботи в Грузії чи Казахстані, але він вирішив залишитися в Україні, продовживши грати в дублі Металурга[9].

Виступи у першій лізі[ред. | ред. код]

Улітку 2015 року донецький «Металург» припинив своє існування і Дегтярьов на правах вільного агента перейшов до першолігового краматорського «Авангарда».

У липні 2016 року став гравцем «Полтави»[10]. У сезоні 2017–2018 став найкращим бомбардиром Першої ліги України, допомігши своїй команді здобути путівку до Прем'єр-ліги. Проте через фінансові проблеми «Полтава» була розформована.

«Олімпік» (Донецьк)[ред. | ред. код]

Влітку 2018 року невдало пройшов перегляд у київському «Динамо», натомість 26 липня 2018 року футбольний клуб «Олімпік» (Донецьк) презентував Максима Дегтярьова, як нового гравця команди. У першому дебютному матчі забив гол у ворота «Чорноморця». У другому матчі проти «Ворскли» віддав гольову передачу на Віталія Балашова. 10 липня 2018 забив два голи в ворота ФК «Львів», але їх не зарахували через офсайд (гра закінчилася нічиєю 1:1). Загалом з 8 голами став найкращим бомбардиром команди в сезоні 2018/19, після чого 18 липня 2019 року перейшов в чернігівську «Десну»[11], за яку до кінця року зіграв 15 матчів і відзначився двома голами і двома результативними передачами.

У січні 2020 року Дегтярьов повернувся в «Олімпік»[12] і у другій половині сезону 2019/20 форвард провів в рамках української Прем'єр-ліги 7 матчів, в яких забив п'ять голів, після чого у серпні 2020 року покинув команду у статусі вільного агента[13].

«Десна»[ред. | ред. код]

12 серпня 2020 року Дегтярьов підписав дворічний контракт з «Десною»[14]. 27 вересня 2020 року Максим забив свій перший гол за чернігівців у Прем'єр-лізі після повернення у матчі проти львівського «Руху»[15]. А вже за три дні, 30 вересня 2020, він відзначився дублем у матчі проти того ж таки «Руху» у Кубку України, що дозволило «Десні» перемогти 2:1 і пройти до наступного раунду турніру[16].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Первая лига. «Львов» — «Сталь» 2:3. Волевая победа «сталеваров». Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 27 серпня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |3= та |4= (довідка)
  2. ↑ «Металлург» Д подписал юного форварда «Стали». Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 27 серпня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |3= та |4= (довідка)
  3. ↑ Кукеси подкосил донецкий «Металлург». Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 27 серпня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |3= та |4= (довідка)
  4. ↑ Дегтярёв: «Постараемся пройти в следующий раунд». Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 27 серпня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |3= та |4= (довідка)
  5. ↑ «Черноморец» одерживает первую победу в чемпионате. Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 27 серпня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |3= та |4= (довідка)
  6. ↑ Україна трансферна. Favbet Ліга 1. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 15 серпня 2015.
  7. ↑ Favbet Ліга 1. Нива продовжує дивувати. Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 15 серпня 2015.
  8. ↑ «Дніпро» перемагає «Металург» Д у Львові. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2015.
  9. ↑ Дегтярьов: «Отримував пропозиції з Грузії і Казахстану, але хочу залишитися в Україні». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2015.
  10. ↑ «Полтава» підписала Дегтярьова, Гуськова, Матвєєва і Соломку. «UA-Футбол» (12 липня 2016). Перевірено 12 липня 2016.
  11. ↑ Дегтярев стал игроком Десны. football.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  12. ↑ Дегтярев вернулся в Олимпик. football.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  13. ↑ Олимпик расстался с Дегтяревым. football.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  14. ↑ Максим Дегтярев (Russian) . Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  15. ↑ Maksym Dehtyarov scored against Rukh Lviv. Ukrainian Premier League. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  16. ↑ Перемога в Кубку України: Десна - Рух. Ukrainian Premier League. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дегтярьов_Максим_Сергійович&oldid=39492587