Дегтярьов Михайло Володимирович
| Михайло Володимирович Дегтярьов | |
|---|---|
| Дегтярёв Михаил Владимирович | |
.jpg) | |
 Міністр спорту Російської Федерації | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 14 травня 2024 |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Олег Матицін |
 Губернатор Хабаровського краю | |
| 24 вересня 2021 — 14 травня 2024 | |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Сергій Фургал |
| Наступник | Дмитро Демешін (в. о.) |
|
| |
| Народилася |
10 липня 1981 (42 роки) Куйбишев, СРСР |
| Відома як | політик, громадський діяч |
| Громадянство |
 Росія |
| Національність | російська |
| Освіта | Самарський державний аерокосмічний університет |
| Alma mater | Samara State Aerospace Universityd, Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Північно-Кавказька академія державної служби |
| Політична партія | ЛДПР |
| Батько | Володимир Іванович Дегтярьов |
| Мати | Світлана Михайлівна Дегтярьова |
| Діти | Четверо синів |
| Професія | політик |
| Релігія | РПЦ |
| Нагороди |
   |
| degtyarev.info | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Михайло Володимирович Дегтярьов (рос. Михаил Владимирович Дегтярёв; нар. 10 липня 1981 року, Куйбишев, СРСР) — російський політичний і державний діяч. Міністр спорту Російської Федерації з 14 травня 2024 року. Кандидат юридичних наук (2020).
Голова комітету Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації VII скликання з фізичної культури, спорту, туризму і справах молоді (з 5 жовтня 2016 до 20 липня 2020 року). Депутат Державної Думи Російської Федерації VI i VII скликань (з 21 грудня 2011 по 20 липня 2020 року).
Губернатор Хабаровського краю з 24 вересня 2021 до 14 травня 2024 року[1][2].
Біографія[ред. | ред. код]
Михайло Володимирович Дегтярьов народився 10 липня 1981 року в Куйбишеві.
Батько — Дегтярьов Володимир Іванович, заслужений лікар Російської Федерації, хірург, лікар акушер-гінеколог Самарського обласного кардіологічного центру, кандидат медичних наук, протягом своєї кар'єри прийняв більше 50 000 пологів.
Мати — Дегтярьова Світлана Михайлівна, лікар-гастроентеролог вищої категорії. Її батько — Михайло Миколайович Козлов — був другим секретарем Ульяновського обкому КПРС з 1962 до 1972 року й головою комітету народного контролю Ульяновської області з 1972 до 1984 року. У дитинстві Михайло Дегтярьов жив у діда протягом трьох років, поки батьки перебували у відрядженні в Уганді.
1994 року батьки з Михайлом на рік поїхали в Ємен для роботи за контрактом у госпіталі.
1998 року з відзнакою закінчив Самарський міжнародний аерокосмічний ліцей, 2004 року закінчив Самарський державний аерокосмічний університет, факультет двигунів літальних апаратів (спеціальність «інженер»), а також отримав спеціальність «менеджер» в тому ж вузі на факультеті економіки і управління 2005 року.
З 2001 до 2003 року — голова Самарського регіонального відділення молодіжного руху «Ті, що йдуть разом».
У вересні 2003 року Михайло Дегтярьов вступив до партії «Єдина Росія» й руху «Молодіжна Єдність».
З вересня 2003 року до грудня 2005 року — заступник керівника, керівник самарського відділення молодіжного руху «Молодіжна Єдність» партії Єдина Росія, член молодіжного парламенту при Самарській губернській думі, а в травні 2004 року обраний заступником голови молодіжного парламенту.
2004 року став аспірантом кафедри автоматичних систем енергетичних установок СГАУ, а з 2008 року перейшов в статус здобувача наукового ступеня кандидата технічних наук. Згідно з автобіографією, має 25 наукових публікацій на тему техніки й економіки, 3 патенти на винахід, вільно володіє англійською мовою.
2004 року як самовисуванець обраний депутатом Самарської Міської Думи від Жовтневого округу № 9.
У листопаді 2005 року куратор ЛДПР по Поволжжя і депутат Держдуми Юрій Коган, у якого виник конфлікт з координатором Самарського регіонального відділення ЛДПР Віктора Часовських, посилено шукав нову кандидатуру на посаду координатора й пропонував це місце, зокрема, Дегтярьов.
У грудні 2005 року Дегтярьов вступив в члени ЛДПР, 17 лютого Вища рада ЛДПР призначив його в. о. координатором Самарського регіонального відділення ЛДПР. Він також став помічником депутата Державної Думи В. В. Жириновського.
15 квітня 2006 року конференція Самарського регіонального відділення ЛДПР затвердила Дегтярьова координатором.
У жовтні 2006 року взяв участь у виборах глави міського округу Самара.
11 березня 2007 року обраний депутатом Самарської губернської думи від ЛДПР. Працював заступником голови комітету з охорони здоров'я, демографії та соціальної політики; а також входив до складу комітету з культури, спорту і молодіжної політики.
У 2011—2020 роках — депутат Держдуми РФ.
У 2016—2020 роках — голова комітету Державної Думи з фізичної культури, спорту, туризму та справах молоді.
Губернатор Хабаровського краю[ред. | ред. код]
20 липня 2020 року Президент Росії Володимир Путін призначив Дегтярьова тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Хабаровського краю[3]. Дегтярьов у свою чергу, заявив про готовність вилетіти в регіон.
21 липня 2020 року Дегтярьова було представлено Уряду Хабаровського краю.[4]
24 вересня 2021 року Дегтярьов вступив на посаду губернатора Хабаровського краю. На виборах за нього проголосувало 56,77% виборців.
15 листопада 2021 року Указом Президента Російської Федерації Михайла Дегтярьова включено до складу Державної Ради Російської Федерації.[5]
Санкції[ред. | ред. код]
Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[6]
З 12 березня 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[7]
З 16 вересня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.[8]
З 6 серпня 2014 року перебуває під санкціями Канади.[9]
З 16 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[10]
З 1 жовтня 2020 року перебуває під санкціями Австралії.[11]
Указом президента України Володимира Зеленського від 21 червня 2018 року перебуває під санкціями України.[12]
З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[13]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайло Дегтярьов призначений в.о. губернатора Хабаровського краю. Президент Росії (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 20 липня 2020.
- ↑ Дегтярев вступил в должность губернатора Хабаровского края. Interfax.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- ↑ Путін призначив депутата Держдуми РФ Михайла Дегтярьова губернатором Хабаровського краю. Медіазона (рос.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
- ↑ Дегтярев вступил в должность губернатора Хабаровского края. Interfax.ru (рос.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 15.11.2021 № 653 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ ДЕГТЯРІВ Михайло Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Russia-related Designations and Designations Updates; Belarus Designations; Publication of Russia-related Determination; Issuance of Russia-related General Licenses and Associated Frequently Asked Questions.
- ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (27 серпня 2014). Canada Gazette – Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Australia and sanctions.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 19 березня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 10 липня
- Народились 1981
- Випускники Військової академії Генштабу
- Нагороджені медаллю «За повернення Криму»
- Кандидати юридичних наук
- Губернатори Росії
- Політики Росії
- Депутати Державної думи Російської Федерації
- Члени «Єдиної Росії»
- Члени ЛДПР
- Уродженці Самари
- Політики XXI століття
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Відмічені в українофобії