Дейнеко Андрій Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дейнеко Андрій Никифорович
Народився 6 червня 1906(1906-06-06)
місто Мерефа, тепер Харківського району Харківської області
Помер 10 грудня 1983(1983-12-10) (77 років)
місто Кишинів, тепер Республіка Молдова
Національність українець
Військове звання майор
Партія КПРС
Нагороди Орден Жовтневої РеволюціїОрден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Андрій Никифорович Дейнеко (6 червня 1906(19060606), місто Мерефа, тепер Харківського району Харківської області — 10 грудня 1983, місто Кишинів, тепер Республіка Молдова) — український і молдавський радянський партійний діяч, секретар Запорізького і Дрогобицького обласних комітетів КП(б)У, 1-й секретар Сталінського районного комітету КП Молдавії міста Кишинева. Член Ревізійної комісії КП Молдавії в 1956—1958 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1920 році підручним слюсаря.

З 1924 по 1926 рік навчався в Харківській губернській радпартшколі.

Потім працював головою об'єднаного місцевого комітету профспілки станції Баварія Південної залізниці на Харківщині.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1933 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1933—1938 роках — виконроб тягової підстанції Свердловського залізничного депо; начальник дільниці Запорізького металургійного комбінату.

У січні — 8 травня 1939 року — завідувач відділу шкіл і науки Запорізького обласного комітету КП(б)У.

8 травня 1939 — жовтень 1941 року — секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З жовтня 1941 по 1943 рік — у Червоній армії. Служив на політичній роботі у 18-й армії Південного фронту та Чорноморської групи військ, у штабі 3-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту. Учасник німецько-радянської війни.

У жовтні 1943 — квітні 1944 року — в.о. секретаря Запорізького обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

У квітні 1944 — жовтні 1945 року — секретар Дрогобицького обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З 1945 року — завідувач відділу пропаганди і агітації Чернівецького міського комітету КП(б)У. На 1948 рік — секретар Чернівецького міського комітету КП(б)У з пропаганди — завідувач відділу пропаганди і агітації Чернівецького міського комітету КП(б)У.

З 1950 року — в апараті ЦК КП(б) Молдавії. На 1952—1953 роки — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП Молдавії в Кишиневі.

На 1954—1956 роки — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП Молдавії міста Кишинева.

2 грудня 1957 — 18 квітня 1959 року — міністр комунального господарства Молдавської РСР.

З 1959 року — голова Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й з гірничого нагляду при Раді міністрів Молдавської РСР.

Після виходу на пенсію працював старшим методистом на Виставці досягнень народного господарства Молдавської РСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення в місті Кишиневі.

Помер 10 грудня 1983 року після важкої тривалої хвороби. Похований на Вірменському цвинтарі міста Кишинева.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]