Декортикація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Декортикація (від латинського decorticatio, від de — приставка, що означає видалення, і cortex, родовий відмінок corticis — кора):

Види декортикації[ред. | ред. код]

  • Повна декортикація (розроблена в другій половині 19 століття німецьким фізіологом Ф. Гольцем на собаці) застосовується в експериментальній фізіології в цілях вивчення впливів кори на інших структури центральної нервової системи на органи. У вищих тварин при повній декортикації різко загострюються поведінкові реакції, порушується умовно-рефлекторна діяльність: тварини велику частину часу сплять, пробуджуючись лише при сильних роздратуваннях, пов'язаних з простою рефлекторною діяльністю (їжа, дефекація, сечовипускання), в стані неспання у них спостерігається хаотична рухова активність.
  • Часткова декортикація — видалення (екстирпація) окремих ділянок кори великих півкуль (лобектомія, гиректомія, топектомія) — застосовується в експерименті для вивчення функцій кори великих півкуль, кіркової ланки аналізаторів, а також в клініці як нейрохірургічний метод лікування деяких органічних поразок і захворювань, пов'язаних з порушенням функцій кори. Симптом-комплекс, характерний для часткової декортикації, може виникнути в результаті травми який або області кори при розладах мозкового кровообігу, пухлинах мозку.