Делімарський Юрій Костянтинович
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2017) |
| Юрій Костянтинович Делімарський | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Делімарський Юрій Костянтинович |
| Народився |
23 квітня (6 травня) 1904 Краснопілка, Російська імперія |
| Помер |
2 червня 1990 (86 років) Київ, СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | Академік АН України (з 1957) |
| Відомий завдяки | хімік |
| Членство | НАН України |
| Нагороди | |
Делімарський Юрій Костянтинович ( нар. 23 квітня (6 травня) 1904, с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області — 2 червня 1990, м. Київ) — український хімік, академік АН УРСР, заслужений діяч наук УРСР, директор Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України (1960—1973).
Наукові відкриття[ред. | ред. код]
Основні дослідження Делімарського — в галузі хімії та електрохімії розплавлених солей. Делімарський розробив фізикохімічні основи електролізу розплавів для одержування й рафінування багатьох металів. Відкрив явище електролітичного перенесення металів з катода на анод.
Делімарський — автор понад 800 наукових робіт, серед них 21 монографія, 83 винаходи.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений Золотою медаллю АН СРСР ім. Д. І. Менделєєва (1979), орденами Трудового Червоного Прапора, Знаком Пошани, орденом Жовтневої революції (1984).
Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1988).
Заслужений діяч науки УРСР (1974).
Лауреат премії НАН України імені Л. В. Писаржевського за цикл робіт у галузі дослідження кінетики і механізму електродних реакцій[1].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
,_%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%AE.%D0%92.%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg)
На будівлі ЗОШ № 4 у місті Бар Вінницької області, де у 1913—1922 роках навчався Ю. К. Делімарський, встановлено стелу з його барельєфом (автор Михайло Площанський)[2].
Твори[ред. | ред. код]
- Электрохимия расплавленных солей. M. — 1960 (у співавторстві);
- Электролитическое рафинирование тяжелых металлов в ионных расплавах. М. — 1975 (у співавторстві);
- Электрохимия ионных расплавов. — М., 1978.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Досьє. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 11.03.2020. (1972)
- ↑ Пам'ятки історії та культури - Барська районна бібліотека. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 28 липня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Делімарський Юрій Костянтинович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Народились 6 травня
- Народились 1904
- Померли 2 червня
- Померли 1990
- Члени Національної академії наук України
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
- Заслужені діячі науки УРСР
- Персоналії:Гайсинський район
- Українські хіміки
- Дійсні члени НАН України
- Персоналії:Бар
- Лауреати премії НАН України імені Л. В. Писаржевського