Демографія атеїзму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Точну демографічну картину атеїзму важко отримати, оскільки концепції атеїзму різняться в різних культурах та мовах: від активної концепції до пасивної або нерозвиненої.[1][2] У глобальних дослідженнях кількість людей без релігії зазвичай перевищує кількість людей без віри в богів, духів або інших надприродних істот[3], а кількість людей, які погоджуються з твердженнями про відсутність віри в божество, як правило, вища ніж кількість людей, які самоідентифікуються як «атеїсти».[1] За словами соціолога Філа Цукермана, широкі оцінки тих, хто не вірить у божество, коливаються від 500 до 750 мільйонів людей у ​​всьому світі.[4] За даними огляду соціологів Аріели Кейсар та Юхема Наварро-Рівери, у всьому світі налічується від 450 до 500 мільйонів позитивних атеїстів та агностиків (7 % світового населення), причому найбільше атеїстів у світі в Китаї (200 мільйонів переконані атеїсти)[5]

Зі світового атеїстичного та нерелігійного населення 76 % проживають в Азії та Тихоокеанському регіоні, тоді як решта проживає в Європі (12 %), Північній Америці (5 %), Латинській Америці та Карибському басейні (4 %), у Африці на південь від Сахари (2 %) та на Близькому Східі та Північній Африці (менше 1 %).[6] Поширеність атеїзму в Африці та Південній Америці, як правило, опускається нижче 10 %.[7] Згідно з глобальним дослідженням дослідницького центру Pew 2012 року, присвяченого 230 країнам і територіям, 16 % світового населення не є послідовниками тієї чи іншої релігії, тоді як 84 % належать до релігій[8]. Крім того, у світовому дослідженні відзначено, що багато нерелігійних людей, до яких належать атеїсти та агностики, все ще мають різні релігійні вірування та практики.[6]

Історичні записи атеїстичної філософії охоплюють кілька тисячоліть. Найперші явища атеїстичних шкіл зустрічаються в індійській думці й існували ще з часів античного індуїзму[9], найдавнішої релігії у світі[10][11]. Західний атеїзм сягає своїм корінням у досократичну грецьку філософію, але не став окремим світоглядом до пізнього Просвітництва[12].

Серед джерел існують розбіжності щодо того, як змінюється атеїстична та релігійна демографія. Відповіді на питання соціологів про нерелігійність можуть свідчити скоріше про заперечення основної місцевої конфесії, а не про те, що опитувані є позитивними атеїстами.[13] Крім того, самоідентифікація не відповідає автоматичній відсутності переконань. Наприклад, просто відсутність віри в бога з будь-якої причини не означає автоматично, що люди самоідентифікуються як «атеїсти»[14]. Згідно з міжнародним опитуванням WIN / Gallup 2012 року, кількість атеїстів у всьому світі зростає, а релігійність загалом знижується.[15]
Однак глобальні дослідження показали, що глобально атеїзм може занепадати через те, що в цілому народжуваність у нерелігійних країнах менша, ніж у релігійних[1]. Високий рівень народжуваності серед мусульманських народів (за сучасного рівня розвитку медицини, а отже, різкому зниженні смертності) призвів до демографічного вибуху в ісламському світі[16]. Західна Європа і США мають приблизно однаковий рівень людського розвитку, але через нижчий рівень релігійності країни Західної Європи відстають за показниками народжуваності приблизно на 19%[17]. Більше того, серед груп населення, які перебувають у подібних соціально-економічних умовах, вищий рівень народжуваності корелює з високим рівнем релігійності, особливо коли релігія консервативна[17]. Наприклад, в Ізраїлі найвища народжуваність у хасидів-ортодоксів (зазвичай у їх сім'ях не менше 5 дітей)[18],

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Zuckerman, Phil (2006). 3 - Atheism: Contemporary Numbers and Patterns. У Martin, Michael (ред.). The Cambridge Companion to Atheism. с. 47—66. doi:10.1017/CCOL0521842700.004. ISBN 9781139001182.
  2. ↑ Pasquale, Frank; Galen, Luke; Zuckerman, Phil (2016). 1. The Study of Secularity and the Nonreligious & 2. Secularity around the World. The Nonreligious: Understanding Secular People and Societies. Oxford University Press. ISBN 978-0199924943.
  3. ↑ Keysar, Ariela. 2. Religious/Non-Religious Demography. У Shook, John; Zuckerman, Phil (ред.). The Oxford Handbook of Secularism. Oxford University Press. The share of atheists is far smaller than the share of not religious in most countries.
  4. ↑ Zuckerman, Phil (2006). 3 - Atheism: Contemporary Numbers and Patterns. У Martin, Michael (ред.). The Cambridge Companion to Atheism. с. 61. doi:10.1017/CCOL0521842700.004. ISBN 9781139001182. Between 500 million and 750 million humans currently do not believe in God.
  5. ↑ Keysar, Ariela; Navarro-Rivera, Juhem (2017). 36. A World of Atheism: Global Demographics. У Bullivant, Stephen; Ruse, Michael (ред.). The Oxford Handbook of Atheism. Oxford University Press. ISBN 978-0199644650.
  6. ↑ а б The Global Religious Landscape - Religiously Unaffiliated. Pew Research Center. December 2012. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 24 січня 2021.
  7. ↑ Global Index of Religion and Atheism (PDF). WIN/Gallup International. Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2012. Процитовано 13 січня 2015.
  8. ↑ Pew Forum on Religion; Public Life (18 грудня 2012). The Global Religious Landscape. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 18 грудня 2012.
  9. ↑ Pandian (1996). India, that is, sidd. Allied Publishers. с. 64. ISBN 978-81-7023-561-3. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 9 квітня 2011.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Baggini, Julian (2009). Atheism: A Brief Insight. New York: Sterling. с. 110. ISBN 978-1-4027-6882-8. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  13. ↑ Millennials Losing Faith In God: Survey. Huffington Post. Huffingtonpost.com. 5 червня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 27 лютого 2014. reporting on a Pew study:Section 6: Religion and Social Values | Pew Research Center for the People and the Press. People-press.org. 4 червня 2012. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 27 лютого 2014.
  14. ↑ Not All Nonbelievers Call Themselves Atheists | Pew Research Center's Religion & Public Life Project. Pewforum.org. 2 квітня 2009. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 27 лютого 2014.
  15. ↑ Rieke Havertz (15 серпня 2012). Atheism on the rise around the globe. CSMonitor.com. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 6 січня 2014.
  16. ↑ Кислюк К. В., Кучер О.М., 2005.
  17. ↑ а б Піх Ю. А., 2017.
  18. ↑ Р.А. Силантьев (14—27 апреля 2003). Отношение религии к демографии. Электронная версия бюллетеня Население и общество (109—110). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |8= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Демографія_атеїзму&oldid=40828490