Дердуга Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Дердуга
Сергій Миколайович Дердуга
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 20 липня 1983(1983-07-20)
м. Ямпіль, Вінницька область, УРСР, СРСР
Смерть 3 червня 2022(2022-06-03) (38 років)
Миколаївська область, Україна
Військова служба
Роки служби 2001—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Командування
18-й окремий батальйон морської піхоти
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)

Сергі́й Микола́йович Дерду́га (20 липня 1983 — 3 червня 2022) — український військовик, підполковник Військово-Морських Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Ямполі, нині Могилів-Подільського району Вінницької області.

На військовій службі з 2001 року.

З 2019 року — командир 18-го окремого батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.

3 червня 2022 року під час наступальних дій в Миколаївській області, внаслідок зіткнення з противником отримав численні осколкові вогнепальні поранення не сумісні з життям.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
  • орден «За мужність» III ступеня (2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
  • медаль «Захиснику Вітчизни» (02.12.2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку та з нагоди Дня Збройних Сил України[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 8 червня 2022 року року № 397/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Указ Президента України від 29 вересня 2014 року № 747/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]