Державна соціальна служба України
| Державна соціальна служба України | |
|---|---|
| (Держсоцслужба) | |
| Загальна інформація | |
| Країна |
 Україна |
| Дата створення | 12 грудня 2018 |
| Замінено на | Національна соціальна сервісна служба України |
| Керівництво діяльністю здійснює | Кабінет Міністрів України |
| Керівне відомство | Міністерство соціальної політики України |
| Штаб-квартира |
м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 50°26′19″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.438778° пн. ш. 30.521278° сх. д. |
| Кількість співробітників | до 120 |
| Голова |
Марина Лазебна (до 2 жовтня 2019)[1] |
 | |
Державна соціальна служба України — колишній центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, а також здійснює державний контроль під час надання соціальної підтримки.
Головне завдання служби — перевіряти законність отримання соцвиплат українцями і виявляти шахраїв[2].
Орган так і не запрацював. 4 листопада 2020 р. він був ліквідований для того, щоб створити Національну соціальну сервісну службу України[3].
Історія створення[ред. | ред. код]
Реформа соціальних служб проводиться в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який фінансується Світовим банком.
На соціальну допомогу в Україні виділяються великі суми: у 2019 році — понад 120 мільярдів гривень. Незалежного контролю за витрачанням цих коштів досі не було. Функції призначення соціальної допомоги і контролю за використанням коштів об'єднані місцевими управліннями соцзахисту, які допускають у роботі тисячі помилок, фактично в кожній третій справі.
Міністерство фінансів вважає, що близько 30 % соціальних виплат нараховуються і виплачуються незаконно. Після запуску Єдиного реєстру одержувачів субсидій (липень 2018) виявлено 20 тисяч осіб, які отримували подвійну субсидію[2].
12 грудня 2018 року Уряд створив Державну соціальну службу України[4]. 22 травня 2019 року іншою Постановою затверджено Положення про цей орган[5].
25 червня 2019 пройшов конкурс на керівника Держсоцслужби. За його підсумками нову структуру очолить Марина Лазебна[6].
Співробітники Держсоцслужби будуть набрані з Міністерства соціальної політики: до реформи в міністерстві працювали 520 осіб, 120 з яких перейдуть до нової структури[2].
18 грудня 2019 р. прийняте нове положення про службу[7].
Статус[ред. | ред. код]
Згідно з Положенням, Державна соціальна служба України володіє компетенцією у сферах:
- соціального захисту населення;
- сім'ї;
- захисту прав дітей; бездомних осіб; осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарання;
- протидії торгівлі людьми;
- проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг;
- запобігання та протидії домашньому насильству;
- захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну; внутрішньо переміщених осіб;
- соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій;
- соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби;
- державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки.
Держсоцслужба має право, зокрема, проводити перевірки структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, що забезпечують надання соціальної підтримки; суб'єктів, що надають соціальні послуги; отримувачів соціальної підтримки.
Служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Її очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби[5].
Див. також[ред. | ред. код]
- Соціальні служби
- Соціальне забезпечення
- Соціальні послуги
- Соціальна держава
- Функції держави у соціальному захисті
- Соціально-медичні послуги
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Призначення та звільнення: Кабмін прийняв ще кілька кадрових рішень [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (02.10.2019)
- ↑ а б в Для дітей, пенсіонерів і багатьох інших: в Україні з'явиться нова соціальна служба. Сьогодні. 21 липня 2019. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ Уряд ліквідував Державну соціальну службу. Укрінформ. 04.11.2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 01.01.2021.
- ↑ Про утворення Державної соціальної служби України: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1070. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ а б Про затвердження Положення про Державну соціальну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 458. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 638-р «Про призначення Лазебної М.В. Головою Державної соціальної служби України».
- ↑ Деякі питання Державної соціальної служби України: Постанова Кабінету Міністрів України; Положення, Перелік від 18.12.2019 № 1053. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 1 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Єдиний реєстр одержувачів субсидій [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.]
