Державна інспекція зв'язку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державна інспекція зв'язку
(ДІЗ)
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 31 серпня 2005 року
Дата скасування 29 лютого 2012 року
Керівне відомство Національна комісія з питань регулювання зв'язку
Ключовий документ Положення про Державну інспекцію зв'язку

Державна інспекція зв'язку — колишній урядовий орган державного управління (з 11 серпня 2010 року юридична особа[1]) створений у складі Національної комісії з питань регулювання зв'язку Постановою Кабінету Міністрів № 844 від 31 серпня 2005 року[2].

1 грудня 2011 року, НКРЗ ухвалила рішення про ліквідацію інспекції[3]. Ліквідована Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 29 лютого 2012[4].

Повноваження[ред. | ред. код]

Основні завдання[5][ред. | ред. код]

  1. участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики в галузі зв'язку;
  2. здійснення державного нагляду за дотриманням:
    • суб'єктами ринку телекомунікацій - законодавства про телекомунікації, додержання ліцензійних умов, особливих умов ліцензій, стандартів, інших нормативних документів у сфері телекомунікацій;
    • користувачами радіочастотного ресурсу України - законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування;
    • операторами поштового зв'язку, їх відокремленими підрозділами - законодавства у сфері поштового зв'язку, додержання ліцензійних умов, стандартів, інших нормативних актів у сфері поштового зв'язку;
    • дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні - умов користування радіочастотним ресурсом України, установлених спеціальними (тимчасовими спеціальними) дозволами на експлуатацію радіоелектронних засобів;
    • запобігання правопорушенням у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та поштового зв'язку.

Відсутність ліцензії зв'язку[ред. | ред. код]

Згідно зі Статтею 29 ФЗ «Про зв'язок» для надання послуг зв'язку обов'язкова наявність ліцензії:

«Стаття 29. Ліцензування діяльності у сфері надання послуг зв'язку

1. Діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців за безкоштовне надання послуг зв'язку здійснюється лише на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері надання послуг зв'язку (далі - ліцензія).[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Питання Державної інспекції зв'язку | від 11.08.2010 № 709. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 30 вересня 2016.
  2. Про утворення Державної інспекції зв'язку | від 31.08.2005 № 844. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 30 вересня 2016.
  3. НКРЗ прийняла рішення про ліквідацію Державної інспекції зв’язку. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
  4. Про ліквідацію Державної інспекції зв'язку | від 29.02.2012 № 151. zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 30 вересня 2016.
  5. Про затвердження Положення про Державну інспекцію зв'язку | від 02.08.2007 № 875. zakon0.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
  6. Коли потрібна ліцензія зв'язку?. Архів оригіналу за 12 лютого 2020.