Державний реєстр національного культурного надбання

Державний реєстр національного культурного надбання — список пам'яток археології, архітектури й містобудування, історичних, документальних й інших об'єктів, що становлять виняткову цінність з огляду історії, культури, етнології чи науки України.

Історія створення

Створений Положенням про Державний реєстр національного культурного надбання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 12 серпня 1992 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання» за підписами тодішнього прем'єр-міністра В. Фокіна та міністра В. Несміха. Згідно з цією постановою, Реєстр був запроваджений відповідно до Основ законодавства України про культуру з метою обліку об'єктів матеріальної та духовної культури виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу і визначають його внесок у всесвітню культурну спадщину. Постанова визначає порядок занесення та виключення об'єктів з (до) реєстру, координацію дій суспільних інституцій щодо управління та охорони національного надбання. На 2000 рік статус постанови «Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання» невизначений.

Сучасний стан

Єдиного закону про Державний реєстр національного культурного надбання не існує. Проте, цей реєстр згадано у кількох інших документах. Зокрема, порядок формування Реєстру регулюється чотирма Законами України: «Про культуру», «Про музейну справу», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про Національний архівний фонд та архівні установи» та деякими іншими законодавчими актами.

Оригінал даного Державного реєстру постійно зберігається у архіві Кабінету Міністрів України, згідно з чинним законодавством України.

Законодавче визначення терміну

Законодавче визначення терміну «Національне культурне надбання» дається у пункті 14 Загальних положень Закону України «Про культуру» [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] (прийнято 2011 року):

14) національне культурне надбання — сукупність унікальних культурних цінностей, об'єктів культурної спадщини, що мають виняткове історичне значення для формування культурного простору України.

Щодо самого реєстру в цьому законі сказано лише побіжно, в одному з пунктів Статті 16. «Збереження культурної спадщини, культурних цінностей та культурних благ»:

3. Унікальні культурні цінності, що мають виняткове історичне, художнє, наукове та інше культурне значення для формування вітчизняного культурного простору і визначають внесок Українського народу у всесвітню культурну спадщину, визнаються об'єктами національного культурного надбання і включаються до Державного реєстру національного культурного надбання. Порядок включення до зазначеного реєстру та порядок ведення обліку об'єктів національного культурного надбання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зміст реєстру

Державний реєстр національного культурного надбання охоплює:

• пам'ятка історії — будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, пов'язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком науки, техніки, культури, життям і діяльністю видатних діячів;
• пам'ятка археології — городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам'яні скульптури, наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів та археологічні знахідки, що є визначними пам'ятками національної культури і характеризують певні етапи історичного розвитку;
• пам'ятки містобудування і архітектури — унікальні ансамблі і комплекси, окремі об'єкти архітектури, а також пов'язані з ними твори монументальної скульптури і живопису, декоративно-ужиткового і садово-паркового мистецтва, природні ландшафти; пам'ятки мистецтва — визначні твори монументального, образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва;
• документальні пам'ятки — унікальні акти державності, інші важливі архівні матеріали, кіно-, фото- і фотодокументи, старовинні рукописи, рідкісні друковані видання.

До Державного реєстру можуть бути занесені й інші об'єкти, що становлять виняткову цінність з огляду історії, культури, етнології чи науки.

Інші реєстри

Окрім Державного реєстру національного культурного надбання, паралельно, окремо одне від одного існують інші Державні реєстри тощо, що може розглядатися як національне надбання України:

• Державний реєстр нерухомих пам'яток України (створений у 2008 році) — регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини». Оригінал даного Державного реєстру постійно зберігається у архіві Кабінету Міністрів України, згідно з чинним законодавством України. У вигляді офіційної копії, зберігається у архіві Міністерства культури і мистецтв України.
• Державний реєстр наукових об'єктів, що становлять національне надбання (створений у 2016 році) — регулюється Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Оригінал даного Державного реєстру постійно зберігається у архіві Кабінету Міністрів України, згідно з чинним законодавством України.
• Державний реєстр нерухомих пам'яток України — регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини», що прийнятий 8 червня 2000 року.

Дивись також

Державний реєстр нерухомих пам'яток України /Примітка:Реєстр оприлюднено у 4 пункті в Посиланнях у даній статті/ Пам'ятки історії національного значення Пам'ятки монументального мистецтва національного значення Пам'ятки археології національного значення Історико-культурні заповідники національного значення в Україні Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки

Культурний ландшафт Світова спадщина ЮНЕСКО Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації  США — Національний реєстр історичних місць  Франція — Історична пам'ятка

Джерела

• Закон України "Про культуру" [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] /Примітка: визначення терміну "національне культурне надбання" дається у пунктах 6 та 14 Загальних положень Закону. Порядок формування Державного реєстру національних культурних надбань регламентується у статті 16. Закону/
• Закон України «Про музейну справу» [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] /Примітка: порядок внесення музейних цінностей у Державний реєстр національних культурних надбань України визначено у статті 16 Закону/
• Наказ Міністерства культури і мистецтв України №- 563 від 25.10.2001. «Про затвердження Порядку занесення унікальних пам'яток Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» /Примітка: віднесення Національних бібліотек до Національного культурного надбання України визначено у статті 7. Закону. Порядок внесення унікальних документів до Державного реєстру національного культурного надбання визначено у статті 16./
• Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] /Примітка: порядок внесення унікальних архівних цінностей до Державного реєстру національного культурного надбання України визначено у статті 14. Закону/
• Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] /Примітка: Порядок формування і ведення Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання, визначається у 14. статті Закону/
• Закон України «Про природно-заповідний фонд України» [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] /Примітка: Про охорону природного заповідного фонду держави, як національного надбання, мова йде в Преамбулі Закону/
• «Про курорти України» [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] /Примітка: Про віднесення курортів України до надбання народу України мова йде в Преамбулі Закону /

Посилання

• Державний реєстр національного культурного надбання [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Державний реєстр національного культурного надбання // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.