Джанджакомо Фельтрінеллі
Джанджакомо Фельтрінеллі | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
19 червня 1926[1][2][…] Мілан, Королівство Італія | |||
Помер |
14 березня 1972[1][2][…] (45 років) Сеграте, провінція Мілан, Ломбардія, Італія ·вибух | |||
Поховання | Монументальне кладовище | |||
Країна |
Італія Королівство Італія | |||
Діяльність | редактор, підприємець, видавець, політик | |||
Сфера роботи | політика[4], видавництво[4], фашизм[4], комунізм[4] і екстремізм[4] | |||
Роки активності | з 1945 | |||
Партія | Італійська соціалістична партія (1947) і Італійська комуністична партія (1957) | |||
Рід | Feltrinellid | |||
Батько | Carlo Feltrinellid | |||
У шлюбі з | Inge Feltrinellid[5] | |||
Діти | Carlo Feltrinellid | |||
| ||||
Джанджакомо Фельтрінеллі у Вікісховищі |
Джанджакомо Фельтрінеллі (італ. Giangiacomo Feltrinelli, нар. Мілан, 19 червня 1926 — 14 березня 1972), на прізвисько Освальдо (італ. Osvaldo) — італійський видавець і ліворадикальний активіст. Брав участь в італійському руху Опору в дуже ранньому віці, заснувавши видавництво «Feltrinelli», а в 1970 році — «GAP» (італ. Gruppi d'Azione Partigiana), одну з перших озброєних лівих організацій в роки італійської диктатури. Відомий зокрема поширенням творів російського письменника Б. Пастернака.
Джанджакомо Фелтрінеллі та його сестра Антонелла (1927 р.н.) були ще дітьми, коли помер їхній батько Карло. У своєму заповіті він назвав сина спадкоємцем трьох чвертей свого майна, а коли той досяг повноліття в 1947 році, то отримав повне право розпоряджатися своїм майном.
У 1949 році він заснував Інститут історії робітничого руху (італ. Istituto per la storia del Movimento Operaio), в якому збирав сліди соціалістичної та комуністичної літературної полеміки, а в 1954 році — видавництво Giangiacomo Feltrinelli.
Він був членом Італійської комуністичної партії до 1957 року, коли він не схвалив лінію партії щодо Будапештського повстання [6].
У 1968 році Джанджакомо Фелтрінеллі поїхав на Сардинію, щоб встановити контакт з лівими й націоналістичними колами на острові, згідно з документами, виявленими Комісією Страгі в 1996 році. План Фельтрінеллі полягав у тому, щоб перетворити Сардинію на середземноморську Кубу і розпочати експеримент, подібний до експерименту Че Гевари та Фіделя Кастро [7]. Однією з ідей видавця було згуртувати повстанські загони бандита Граціано Мезіни. Мезіну вдалося переконати не брати участі в ініціативі Фельтрінеллі завдяки втручанню SID[it] в особі офіцера служби Массімо Пульєзе, який зумів зірвати цю ініціативу.[8][К 1]
Він пішов у підпілля в 1969 році, і його третя дружина, Інге Шенталь, зайняла його місце на чолі видавництва. Загинув у 1972 році при спробі підірвати електроопори поблизу Мілана. Його син, Карло Фельтрінеллі, успадкував видавництво і в 1999 році написав біографію батька під назвою «Вища служба» (італ. Senior Service) (його улюблена марка сигар); вона також містить посилання на історію всієї родини Фельтрінеллі.
- ↑ Про відносини між Фелтрінеллі та сардинським націоналізмом див. Giuliano Cabitza (псевдонім Eliseo Spiga): Sardegna, rivolta contro la colonizzazione, Milano: Feltrinelli, 1968, або Giovanni Ricci: Fuorilegge, Banditi e ribelli di Sardegna Newton Compton editori.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119352966 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ FELTRINELLI, Giangiacomo in "Dizionario Biografico". www.treccani.it (it-IT) . Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ Sardegna laboratorio politico - GNOSIS - Rivista italiana di intelligence. archive.wikiwix.com. Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ Morto Pugliese, l' ex ufficiale del Sid che «fermò» nel ' 60 il latitante Mesina. archive.wikiwix.com. Процитовано 18 вересня 2023.
- Джанджакомо Фельтрінеллі, на Treccani.it — Онлайн-енциклопедії, Італійський інститут енциклопедій.
- Твори Джанджакомо Фельтрінеллі, в Open Libry, Інтернет-архів.
|