Джарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джарія


Координати 23°45′05″ пн. ш. 86°25′13″ сх. д. / 23.751569444471780201° пн. ш. 86.42034444447178032° сх. д. / 23.751569444471780201; 86.42034444447178032Координати: 23°45′05″ пн. ш. 86°25′13″ сх. д. / 23.751569444471780201° пн. ш. 86.42034444447178032° сх. д. / 23.751569444471780201; 86.42034444447178032

Країна  Індія
Адмінодиниця Дханбад[d]
Висота центру 77 ± 1 м
Часовий пояс UTC+5:30
Телефонний код 326
Поштовий індекс 828111
GeoNames 1268988
OSM 7398837 ·R (Дханбад)
Джарія. Карта розташування: Індія
Джарія
Джарія
Джарія (Індія)
Мапа

Джарія — нейборгуд у Дганбаді Дганбад Садар округу Дганбад штату Джаркханд, Індія. Економіка Джарії сильно залежить від місцевих вугільних родовищ, які використовуються для виробництва коксу. Однак пожежі на вугільних родовищах сильно забруднили місто, і кілька урядових досліджень рекомендували переселити значну частину населення в сусідню Білгарію.[1][2]

Станом на 2011 рік, Джарія була п'ятнадцятим за величиною містом у штаті Джаркханд.[3] Згодом Джарія відіграє дуже важливу роль в економіці та розвитку столичного району навколо міста Дханбад.

Управління[ред. | ред. код]

Поточним членом парламенту від Джарії є Пашупаті Нат Сінгх із BJP, який представляє район Дганбад у 2019 році Лок Сабха. Поточним членом Законодавчих зборів є Пурніма Нірадж Сінгх із конгресу

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Джарія розташована за координатами 23°45′06″ пн. ш. 86°25′13″ сх. д. / 23.751568° пн. ш. 86.420345° сх. д. / 23.751568; 86.420345.

Примітка. На карті поруч представлені деякі визначні місця в цьому районі. Усі місця, позначені на карті, пов'язані на більшій повноекранній карті.

Джарія, раніше переписане місто, була об'єднана з іншими міськими одиницями, щоб утворити муніципальну корпорацію Дганбад у 2006 році.[4][5]

Джарія розподілена по частинах палат № 36, 37 і 38 муніципальної корпорації Дганбад.[6]

Огляд[ред. | ред. код]

Регіон, показаний на карті, є частиною хвилястого нагір'я, що помережене вугільними шахтами на найнижчому рівні плато Чота-Нагпур. Уся область, показана на карті, розташована в муніципальній корпорації Дганбад, за винятком Бельгарії, яка розташована під Баліяпуром (блок розвитку громади). Місця в районі МКД позначені як нейборгуди. Зона МКД, позначена на карті, розташована навколо центральної частини міста Дганбад. Ще одна велика територія МКД позначена на карті південної частини району. Невелика ділянка МКД, що простягається до Катрашу, позначений на карті західної частини. Регіон повністю урбанізований. Джарія (блок розвитку громади) об'єднаний у МКД. Три операційні зони КВБ повністю функціонують у межах регіону — район Сіджуа, район Кусунда та район Бастакола.[7][8][9][4][10][11]

Поліцейський відділок[ред. | ред. код]

У Джарії є поліцейський відділок.[12][13]

Демографія[ред. | ред. код]

Станом на 2001 перепис в Індії,[14] населення Джарії становило 81 979 осіб. Чоловіки становлять 54 % населення, а жінки 46 %. Середній рівень грамотності у Джарії становить 68 %, що нижчий за середній показник по країні — 74,5 %: грамотність чоловіків — 74 %, а жіноча грамотність — 60 %. У Джарії 14 % населення віком до 6 років.

Переїзд[ред. | ред. код]

За словами уряду штату, це найгірше місце в Індії, місто Джарія має бути перенесене через неконтрольовані пожежі вугільних шахт (див. нижче), які виявились невідворотними, що призвело до втрати майна та життів. Вугілля вартістю 60 000 крор рупій (12 мільярдів доларів США) лежать недоторканими, і уряд штату вважає, що зміни допоможуть використати цей ресурс.[15] Орган реабілітації та розвитку Джарії повинен переселити значну частину населення в Белгарію та інші сусідні міста.[1] Однак станом на 2017 рік організація стикалася зі значними проблемами у придбанні землі та будівництві, а в книзі 2016 року, що повідомляла про зусилля з переселення, було встановлено, що переселення не враховує справедливий перехід робочих місць або адекватне високоякісне житло.[2]

Вугільне поле[ред. | ред. код]

Вугільна шахта Джарія

Вугільне поле лежить у долині річки Дамодар, займає близько 280 квадратних кілометрів і виробляє бітумне вугілля, придатне для коксу. Більшість вугілля в Індії надходить із Джарії. Вугільні шахти Джарії — найважливіший регіон Індії[16] з основного вугілля, щококсується, та використовується в доменних печах, воно складається із 23 великих підземних та дев'яти великих шахт відкритого типу.[15]

Видобувна діяльність на цих вугільних родовищах розпочалась у 1894 р. І по-справжньому активізувалась у 1925 р. Першими індійцями, які прибули і розірвали монополію британців на видобуток вугілля, були гуджаратці.

Після націоналізації шахт у 1971 році, завдяки легкій доступності вугілля, багато металургійних заводів було створено в безпосередній близькості від Джарії.

Пожежі вугільного поля[ред. | ред. код]

Джарія відоме пожежами на вугільному родовищі, які протягом століття горіло під землею. Перша пожежа була виявлена в 1916 р.[15] Згідно з даними, це були шахти Хас-Джарія Сет-Хора-Рамджі, який був піонером індійських вугільних шахт, шахти яких були одними з перших, які в 1930 році обрушилися під землею. Дві з його вугільних шахт, Хас-Джарія та Голден-Джарія, які працювали на шахтах глибиною до 260 футів, обвалились через сумнозвісні підземні пожежі, під час яких будинок і бунгало також обвалилися 8 листопада 1930 р., спричинивши просідання 18 футів і повсюдне знищення.[17][18][19][20][21][22] Пожежа ніколи не припинялася, незважаючи на найактивніші зусилля шахтного та залізничного управління, і в 1933 році полум'яні тріщини призвели до виселення багатьох жителів. Землетрус у Непалі–Біхарі 1934 р. призвів до подальшого розповсюдження вогню, і до 1938 р. влада заявила, що під містом вирує вогонь, у якому горять 42 вугільні шахти зі 133.[23]

У 1972 році в цьому регіоні було зареєстровано понад 70 пожеж на шахтах. Станом на 2007 рік, понад 400 000 людей, які проживають у Джарії, живуть на суші під загрозою просідання через пожежі, а за словами Сатії Пратапа Сінгха, «місто Джарія перебуває на межі екологічної та людської катастрофи».[24] Уряд зазнав критики за сприйняття невідповідного ставлення[25] до безпеки жителів Джарії.[26] Сильні випари, які виділяють пожежі,[27] призводять до серйозних проблем зі здоров'ям, таких як порушення дихання та шкірні захворювання серед місцевого населення.[28]

Освіта[ред. | ред. код]

Коледж Раджа Шива Прасад був створений у 1951 році в Бгагатді, штат Джарія. У 2018 році він переїхав до міста Белгархія, що за 5 км, через підземну пожежу.[29][30][31]

Забруднення аміаком[ред. | ред. код]

У 2018 році дослідники з Брюссельського вільного університету (БВУ) у Бельгії розкрили створену карту глобального атмосферного аміаку, поєднавши дев'ять років супутникових даних, які показують, що Джарія та околиці сильно забруднені аміаком від виділення вугільних шахт.[32] Аміак, що виділяється, швидко реагує з іншими забруднювачами повітря і тим самим сприяє утворенню дрібних твердих частинок, які скорочують тривалість життя людини через респіраторні та ішемічні захворювання. Більше того, газоподібний аміак та сполуки амонію, що утворюються з нього в атмосфері, осідають в екосистемах по всіх Гімалаях, пошкоджуючи чутливі місця проживання — особливо ті, що природно пристосовані до необхідності чистого повітря.[33]

Транспорт[ред. | ред. код]

Шаблон:Railways in Jharia Coalfield

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Living above a century-old coal fire, Jharia residents pay the price for India's mining ambitions. Mongabay Environmental News (амер.). 9 березня 2017. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2020.
  2. а б Pai, Sandeep; Carr-Wilson, Savannah (2018). Total Transition: The Human Side of the Renewable Energy Revolution (англ.). Rocky Mountain Books. ISBN 978-1-77160-248-8. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
  3. Jharkhand cities and town, world-gazetteer.com. Архів оригіналу за 22 травня 2011.
  4. а б Dhanbad Municipal Corporation. DMC. Архів оригіналу за 15 October 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  5. Dhanbad Dsitrict Map. Physical Map of Dhanbad. Jharkhand Government. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  6. Dhanbad Municipal Corporation. प्रादेशिक निर्वाचन क्षेत्रों की सूची (in Hindi). Jharkhand Government. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  7. District Census Handbook Dhanbad (PDF). Series 21, Part XIIA, pages 4-5, 5-6, 8. Directorate of Census Operations, Jharkhand. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2019. Процитовано 4 червня 2019.
  8. 2011 Census C.D. Block Wise Primary Census Abstract Data(PCA). Jharkhand – District-wise CD Blocks. Registrar General and Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  9. Area. Bharat Coking Coal Limited. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
  10. Dhanbad Dsitrict Map. Physical Map of Dhanbad. Jharkhand Government. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  11. Dhanbad Municipal Corporation. प्रादेशिक निर्वाचन क्षेत्रों की सूची (in Hindi). Jharkhand Government. Архів оригіналу за 28 October 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  12. Jharkhand Police. Contact Numbers. JP. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  13. Dhanbad – Welcome to the Coal Capital of India. Administrative Structure of Dhanbad District – List of Thana and Outpost of Dhanbad Outpost. Jharkhand Government. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 17 червня 2019.
  14. Census of India 2001: Data from the 2001 Census, including building,cities, villages ,farm and towns (Provisional). Census Commission of India. Архів оригіналу за 16 червня 2004. Процитовано 1 листопада 2008.
  15. а б в Mishra, Law Kumar (31 серпня 2006). Jharia to be shifted. The Times of India. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  16. The Jharia coal field fire. Архів оригіналу за 13 July 2007. Процитовано 17 січня 2008.
  17. Gazetteers of Bengal, Assam, Bihar & Orissa 1917 Khora Ramji Colliries
  18. Khora Ramji Mines capsized in 1938. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 24 березня 2021.
  19. Amin, Samir; Amin, Shahid; Linden, Marcel van der (1997). Peripheral Labour: Studies in the History of Partial Proletarianization edited by Shahid Amin, Marcel van der Linden. с. 83. ISBN 9780521589000. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 24 березня 2021.
  20. Diary of Golden Days at Jharia — A Memoir & History of Gurjar Kashtriya Samaj of Kutch in Coalfields of Jharia — written by Natwarlal Devram Jethwa:1998 Page:12
  21. Nanji Bapa ni Nondh-pothi published in Gujarati in year 1999 from Vadodara.
  22. [1] [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.] The Jharia underground fire still raging first came to notice in November, 1930 with subsidance at Seth Khora Ramji's Khas Jharia Colliery(Page 159).
  23. Searchlight, 24 January 1936.
  24. Hindustan Times, 15 December 2007[недоступне посилання]
  25. The Jharia mine fire control technical assistance project: an analysis, April 2004
  26. «Inside Coal Mine Fires», a documentary, 2005. Архів оригіналу за 2 вересня 2006. Процитовано 24 березня 2021.
  27. ESTIMATION OF GAS EMISSIONS FROM SHALLOW SUBSURFACE COAL FIRES IN JHARIA COALFIELD. Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 24 березня 2021.
  28. In the line of fire, indiatogether.org. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 24 березня 2021.
  29. RSP College. Jharia.in. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  30. New site for oldest school. The Telegraph, 8 October 201. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  31. Jharia king's family wants royal museum in abandoned building. The Telegraph, 1 January 2019. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  32. Br; Specktor, on; December 5, Senior Writer |; ET, 2018 03:24pm. Scary Map Shows Where Animal Poop Is Turning into Deadly Ammonia Pollution. Live Science. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 7 грудня 2018.
  33. Howard, Clare M.; Sutton, Mark A. (2018). Satellite pinpoints ammonia sources globally. Nature (EN) . 564 (7734): 49—50. Bibcode:2018Natur.564...49S. doi:10.1038/d41586-018-07584-7. PMID 30518893.

Посилання[ред. | ред. код]

Подальше читання[ред. | ред. код]