Джафаров Алі Асад огли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джафаров Алі Асад огли
Народився 26 серпня 1904(1904-08-26)
Нахічевань, Еріванська губернія, Російська імперія
Помер 28 травня 1963(1963-05-28) (58 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Національність азербайджанець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Алі Асад огли Джафаров (26 серпня 1904(19040826), місто Нахічевань, тепер Нахічеванська Автономна Республіка, Азербайджан — 28 травня 1963, місто Баку, тепер Азербайджан) — азербайджанський радянський діяч, залізничник, начальник Азербайджанської залізниці. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині паровозного кочегара. З 1914 року працював в Баладжарському паровозному депо. Був кочегаром, помічником машиніста.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1928—1929 роках — начальник паровозного депо станції Баладжари Азербайджанської РСР.

У 1929 році навчався на курсах середнього командного складу залізничного транспорту в Москві.

Після закінчення курсів — начальник паровозного депо станції Кіровабад Азербайджанської РСР.

У 1939 році закінчив факультет паровозного господарства Всесоюзної академії залізничного транспорту імені Сталіна в Москві, здобув спеціальність інженера-механіка.

У 1939—1940 роках — начальник Бакинського паровозного депо Азербайджанської РСР.

У 1940 році — начальник політичного відділу Бакинського відділення Закавказької залізниці.

З грудня 1940 по травень 1945 року — заступник начальника управління Закавказької залізниці.

У травні 1945 — 1957 року — начальник управління Азербайджанської залізниці.

Подальша доля невідома. Помер 28 травня 1963 року в місті Баку.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-директор тяги ІІІ рангу (.11.1943)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Бакинский рабочий» (Баку), февраль 1950 г. (рос.)