Джеймс Коберн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Гаррісон Коберн
James Harrison Coburn
Зображення
Зображення
Дата народження 31 серпня 1928(1928-08-31)[1][2][…]
Місце народження Лорел, Седар, Небраска, США
Дата смерті 18 листопада 2002(2002-11-18)[1][2][…] (74 роки)
Місце смерті Беверлі-Гіллз, Каліфорнія, США
Поховання Кладовище Вествуд
Громадянство  США
Alma mater Міський коледж Лос-Анджелеса, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Акторська студія Стелли Адлерd, Університет Південної Каліфорнії, Compton High Schoold і Compton Colleged
Професія актор, сценарист, кіноактор, телережисер, актор озвучування, телеактор, актор театру
Кар'єра 1958–2002
Нагороди
премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану

зірка на голлівудській Алеї слави[d] (1994)

IMDb ID 0000336
jamescoburn.com
CMNS: Джеймс Гаррісон Коберн у Вікісховищі

Джеймс Гаррісон Коберн-молодший (англ. James Harrison Coburn, Jr.; 31 серпня 1928(19280831) — 18 листопада 2002) — американський актор, який знявся більш ніж у 70 фільмах та близько 100 телевізійних постановках.

Біографія[ред. | ред. код]

Джеймс Коберн — син механіка Джеймса Гаррісона Коберна-старшого та Майлет Коберн (до шлюбу Джонсон). Його дід і бабуся по материнській лінії були вихідцями з Швеції. Коберн ріс у місті Комптоні (Каліфорнія).

Як актор він дебютував на сцені театру La Jolla Playhouse в Сан-Дієго. Після кількох епізодичних ролей у телесеріалах він з'явився у великому кіно — у вестерні «Самотній вершник» (1959). У тому ж році він вперше одружився — з Беверлі Келлі, у подружжя було двоє дітей: Джеймс Гаррісон Коберн IV (н. 1961) та Ліза (н. 1967).

Велику популярність здобули вестерн «Чудова сімка» (1960) і бойовик про Другу світову війну «Велика втеча» (1963). В обох фільмах, поставлених режисером Джоном Стерджесом, Коберн зіграв зі своїми друзями Стівом Макквіном та Чарльзом Бронсоном, а в «Чудовій сімці» — ще й з Робертом Воном, якого знав з коледжу. 1965 року він знявся у вестерні Сема Пекінпа «Майор Данді», а пізніше він зніметься ще у двох фільмах цього режисера.

У фільмах «Наша людина Флінт» (1966) і «Двійник Флінта» (1967) Коберн зіграв секретного агента, спародіювавши роль Шона Коннері у кіносеріалі про Джеймса Бонда. Наприкінці шістдесятих зацікавився східними бойовими мистецтвами (він навчався у Брюса Лі) і буддизмом, тому не дуже багато знімається у той час.

1971 року Коберн зіграв ірландського революціонера у фільмі Серджо Леоне «З динамітом в кулаці». У цьому вестерні про Мексиканську революцію його партнером був Род Стайгер.

У 1970-х роках вийшло ще два фільми Сема Пекінпа за участю Коберна: вестерн «Пет Герретт та Біллі Кід» (1973) і драма про Другу світову війну «Залізний хрест» (1977). Коберн та Пекінпа залишалися друзями аж до смерті режисера 1984 року. 1979 року актор розлучився з першою дружиною.

Через те, що Коберн захворів ревматоїдним артритом, він не часто з'являвся на екрані у 1980-х, у той час він записував пісні з британською співачкою Лінсі де Пол й іноді з'являвся у телесеріалах. У 1990-х він повернувся до активної кінороботи, знову граючи у вестернах та бойовиках, а 1993 року одружився вдруге — з акторкою Полі О'Гара. За роль у драмі 1997 року «Скорбота» Коберн вперше став володарем премії «Оскар» (до цього жодного разу не номінувався на Оскара).

Джеймс Коберн помер 18 листопада 2002 року у віці 74 років від інфаркту міокарда.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1959 ф Той, що скаче насамоті Ride Lonesome Віт
1960 ф Чудова сімка The Magnificent Seven Брітт
1963 ф Велика втеча The Great Escape Луїс Седжвік
1963 ф Шарада Charade Текс Пентголлоу
1965 ф Майор Данді Major Dundee Семюел Поттс
1966 ф Смертельний жар на каруселі Dead Heat on a Merry-Go-Round Ілай Котч
1968 ф Ласунка Candy доктор А. Б. Кранкгайт
1969 ф Важкий контракт Hard Contract Джон Каннінгем
1970 ф Остання лиха штучка з Мобіла Last of the Mobile Hot Shots Джеб
1971 ф За жменю динаміту Giù la testa Джон Г. Меллорі
1972 ф Методи доктора Кері The Carey Treatment доктор Пітер Кері
1973 ф Пет Ґерретт і Біллі Кід Pat Garrett and Billy the Kid Пет Герретт
1973 ф Останній круїз на яхті «Шейла» The Last of Sheila Клінтон
1975 ф Вкуси кулю Bite the Bullet Люк Меттьюс
1975 ф вуличний боєць Hard Times Спід
1976 ф Небесні наїзники Sky Riders Джим Маккейб
1976 ф Мідвей Midway капітан Вінтон Маддокс
1977 ф Залізний хрест Cross of Iron сержант Рольф Штайнер
1979 ф Сила вогню Firepower Фенон
1979 ф Маппет-шоу The Muppet Movie господар кафе «Ель слизу»
1979 ф Золота дівчина Goldengirl Джек Драйден
1980 ф Балтиморського куля The Baltimore Bullet Нік Кейсі
1981 ф Великий ризик High Risk Серрано
1981 ф Лукер Looker Джон Рестон
1990 ф Молоді стрільці 2 Young Guns II Джон Чізум
1991 ф Гудзонський яструб Hudson Hawk Джордж Кеплен
1993 ф Смертельне падіння Deadfall Майк Донан/Лу Донан
1993 ф Дій, сестро 2: Знову за старе Sister Act 2: Back in the Habit містер Крисп
1994 ф Меверік Maverick комодор Дюваль
1996 ф Стирач Eraser шеф Артур Беллер
1996 ф Божевільний професор The Nutty Professor Гарлан Гартлі
1997 тф Друга громадянська війна The Second Civil War Джек Б'юкен
1997 ф Скорбота Affliction Глен Вайтгаус
1999 ф Розплата Payback Ферфакс
2001 ф Техаські рейнджери Texas Rangers оповідач
2001 мф Корпорація монстрів Monsters, Inc. Генрі Дж. Вотернуз III
2002 ф Снігові пси Snow Dogs Джеймс «Громової Джек» Джонсон
2002 ф Американська зброя American Gun Мартін Тіллман

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1975 — премія Western Heritage Awards («Вкуси кулю»)
  • 1999 — премія «Оскар» як найкращому акторові другого плану («Скорбота»)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124222064 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.

Посилання[ред. | ред. код]