Джейрах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Джейрах
рос. Джейрах
інг. ЖӀайрах
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Інгушетія
Муніципальний район Джейрахський район
Код ЗКАТУ: 26 205
Код ЗКТМО: 26620410101
Основні дані
Населення 1715
Поштові індекси 386430
Географічні координати: 42°49′14″ пн. ш. 44°40′53″ сх. д. / 42.82055555558377336° пн. ш. 44.68138888891677851° сх. д. / 42.82055555558377336; 44.68138888891677851Координати: 42°49′14″ пн. ш. 44°40′53″ сх. д. / 42.82055555558377336° пн. ш. 44.68138888891677851° сх. д. / 42.82055555558377336; 44.68138888891677851
Часовий пояс +3
Мапа
Джейрах (Росія)
Джейрах
Джейрах

Джейрах (Інгушетія)
Джейрах
Джейрах

Мапа


CMNS: Джейрах у Вікісховищі

Джейрах (інг. ЖӀайрах) — село, районний центр Джейрахського району Інгушетії.

Є адміністративним центром Джейрахського сільського поселення[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Джейрах розташований на лівому березі р. Армхи за п'ять кілометрів від місця її злиття з Тереком. Армхі, на північний захід від столиці Інгушетії міста Магас.

Історія

[ред. | ред. код]

З жовтня 1993 року адміністративний центр Джейрахського району[2].

Назву «Джейрах» пов'язують з арабським ім'ям джара, на думку істориків, це пов'язано з ім'ям арабського полководця Джаррах ібн Абдалах аль-Хакамі. Будучи намісником арабського халіфа у Вірменії і Північному Ірані, Джаррах з 724 по 730 роки здійснив походи через Дар'яльську ущелина на Північний Кавказ.

На правому березі Терека, у притоки Армхі, високе плато займає вигідне стратегічне положення біля головної дороги, що з'єднувала Східну Європу з країнами Персії та Близького Сходу. Звідси легко контролюються прилеглі гірські ущелини і перевальні дороги. Тут же проходив Великий Шовковий Шлях. Вигідне розташування місцевості було відмічено Джаррахом і його воєначальниками як одне з найбільш зручних місць похідних стоянок. Не випадково в місцевому фольклорі збереглася інгушська назва цього місця — «БІи лятта моттиг» — «місце, де стояло військо».

Основне заняття горян-інгушів з давніх часів — скотарство і террасне землеробство — надзвичайно трудомісткі, що вимагають старанності і витривалості ремесла. У гірських районах Інгушетії місцеві жителі розводили овець і баранів, добували незвичайний за своїми корисними якостями мед, вирощували кукурудзу і займалися будівельною справою.

Населення

[ред. | ред. код]
Національний склад
  • Інгуші — (98,6%),
  • Інші національності (1,4%).

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
    • У селі є:
  • Адміністрація села[3]
  • Джейрахська середня загальноосвітня школа[4]
  • Дитячий садок
  • Бібліотека
  • Амбулаторія
  • Відділення поштового зв'язку
  • АЗС
  • Будинок-музей скульптора Р. І. Мамілова
    • По маршруту Джейрах — Владикавказ — Назрань 3 рази на день курсують автобуси та маршрутні таксі
    • Село повністю газифіковано і електрифіковано. Водопровід з власним водозабором високого тиску забезпечує потреби всього села. Всі основні дороги вкриті асфальтом.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Джейрахского сільський округ (сільрада) * (Джейрахского район). Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  2. Район утворений в жовтні 1993 року Указом Президента Республіки Інгушетія Руслана Аушева. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 13 грудня 2014.
  3. муч Адміністрація сільського поселення Джейрах, 0608014279. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  4. МОУ СЗШ з.п. Джейрах 331065, 0604000525. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]