Джек Ендіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джек Ендіно
Основна інформація
Дата народження 1964[1]
Місце народження Сіетл, Вашингтон, США
Роки активності 1985 — тепер. час
Громадянство США
Професії музикант, аудіорежисер, автор-виконавець, гітарист, музичний продюсер
Інструменти бас-гітара і гітара
Жанри ґрандж
Лейбли Sub Pop
endino.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джек Ендіно — американський музикант та продюсер, відомий своєю співпрацею із Mudhoney, Nirvana, Soundgarden та іншими сіетлськими рок-гуртами. В документальному фільмі Hype! (1996) Ендіно назвали «хрещеним батьком гранджу»[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Майкл Джакондіно (справжнє ім'я Джека Ендіно) народився в 1964 році. В 1980 році він закінчив сіетлський Університет Вашингтону, отримавши ступінь бакалавра електротехніки. Декілька років він працював на корабельні в Бремертоні, аж доки в 1984 році не повернувся до Сіетлу[3].

Музична кар'єра Ендіно розпочалась в 1985 році, коли він став співзасновником рок-гурту Skin Yard, де грав на гітарі. Колектив існував з 1985 по 1992 роки, випустив п'ять альбомів, в тому числі на лейблі Cruz Records (підрозділі SST Records), та запам'ятався тим, що в ному грали майбутні барабанщики Soundgarden, Presidents of United States of America, Love Battery, Tad, Mother Love Bone, Gruntruck та Screaming Trees[2].

Паралельно із Skin Yard в другій половині дев'яностих Ендіно час від часу грав в інших гуртах. Він був бас-гітаристом в Terry Lee Hale & The Ones (1984—1987), Actual Size (1984—1985), Karl Reimer Quintet (1985—1986) та грав на барабанах в Crypt Kicker Five (1986—1990). Також він випустив два сольних альбоми Angle of Attack (1989) та Endino's Earthworm (1992)[3][4].

В другій половині вісімдесятих Ендіно почав записувати музичні альбоми для сіетлських гуртів. В 1986 році разом з партнером Крісом Ганзсеком він заснував студію Reciprocal Recordings, першими клієнтами якої були Soundgarden та Green River. Ці записи виходили на місцевому незалежному лейблі Sub Pop, з яким співпрацював Ендіно. Серед його інших примітних релізів — Superfuzz Bigmuff Mudhoney, Buzz Factory Screaming Trees, God's Balls Tad та, нарешті, Bleach Nirvana. Ендіно працював в Reciprocal Recordings до 1991 року, після чого став записувати та продюсувати записи самостійно[2].

З 1992 року Ендіно виступав як звукоінженер та продюсер-фрілансер. Він записував такі альбоми американських гуртів, як The Smoke of Hell Supersuckers, Viva Zapata 7 Year Bitch, My Brother in Cow Mudhoney. Окрім цього Ендіно працював з колективами з Європи, Бразилії, Австралії, Канади та Мексики. Зокрема, два його альбоми для гурту Titãs отримали в Бразилії «золотий» статус, а ще два стали «платиновими»[2].

У 2000 роках Ендіно продовжив активну діяльність, відзначившись на понад 600 записів як музикант, продюсер або звукоінженер. Він грав на бас-гітарі у гуртах Wellwater Conspiracy (2000—2001), Upwell (2003—2004), Rocket Surgery (2012—2015), на барабанах в тріо Slippage (2006—2009), на гітарі в Kandi Coded (2006—2010) та MKB Ultra (з 2016 року). Ендіно також додав до свого каталогу два сольних альбоми — Permanent Fatal Error (2006) та мініальбом Rumble (2013) — виступаючи із власним гуртом Endino's Earthworm[2][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #134825543 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д Marquardt, Solar. Jack Endino Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  3. а б About Jack Endino. www.endino.com. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
  4. а б Jack Endino's Bands & Music. www.endino.com. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.