Джеральд Поттертон
| Джеральд Поттертон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
8 березня 1931[2][3][4] Лондон, Велика Британія[2] |
| Помер |
23 серпня 2022[1] (91 рік) Ковансвілльd, Естрі, Квебек, Канада |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Діяльність | кінорежисер, телережисер, ілюстратор, аніматор, кінопродюсер, режисер, сценарист |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | Національне кінематографічне управління Канади[2] і Національне кінематографічне управління Канади[2] |
| IMDb | ID 0693376 |
| Сайт | geraldpotterton.com |
Джеральд Поттертон (нар. 8 березня 1931 — пом. 23 серпня 2022) — британсько-канадський режисер, сценарист, продюсер і аніматор. Він найвідоміший за режисуру культового класичного мультфільму «Важкий метал» й анімаційною роботою над «Жовтим підводним човном».
Поттертона тричі номінували на премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм: як режисера короткометражних анімаційних фільмів, створених на замовлення Національного кінематографічного управління Канади, «Моя фінансова кар'єра» та «Різдвяний крекер», а також як продюсера «Егоїстичного велетня».
Поттертон народився в Лондоні, навчався в школі мистецтв Гаммерсміт[5]. У 1954 році він емігрував з Англії до Канади[6].
Поттертон жив у Ковенсвіллі, Квебек, Канада, де брав участь у створенні ігрових й анімаційних фільмів. Натхненний пасторальними східними кантонами Квебеку, він малював пейзажі та авіаційні сюжети[7]. Він помер 23 серпня 2022 року у віці 91 року[8].
Після роботи асистентом аніматора в Лондоні Поттертон приєднався до NFB у 1954 році, де знімав як анімаційні, так й ігрові фільми. У 1965 році він співпрацював з Бастером Кітоном над «Залізничником», а у 1969 році з Гарольдом Пінтером над «Людьми Пінтера»[9].
Після участі в мультфільмі Джорджа Даннінга «Жовтий підводний човен» у 1968 році він повернувся до позаштатної роботи у Великій Британії, США та Канаді.
На початку 1970-х, серед інших проєктів, він став режисером живих й анімаційних сцен для «Вулиці Сезам», «Електричної компанії».
У 1981 році його найняв продюсер Айван Райтман для знімання анімаційного фільму «Важкий метал». Поттертон координував роботу понад тисячі художників, аніматорів і техніків із сімнадцяти країн, які працювали в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Лондоні, Монреалі та Оттаві.
Протягом 1980-х і 1990-х років він продовжував знімати анімаційні та ігрові фільми для телебачення та прокату[10].
У 1968 році він заснував виробничу компанію Potterton Productions, яка спеціалізувалася як на ігрових, так й анімаційних фільмах. Окрім власних проєктів Поттертона, ця компанія випустила «Егоїстичного гіганта» Пітера Сандера та «Блакитну квітку» (1971) Ларрі Кента, «Щасливого принца» (1974) Майка Міллза, «Русалоньку» (1975) та «Різдвяного посланця» (1975). Компанію закрили у 1974 році.
Поттертон був режисером мюзиклу Сенді Вілсона «Приятель» в театрі Лак Бром[11], а також створив і поставив «Пітера Пайпера» та «Люди-літаки». Крім того, через Potterton Studios він написав «Сцена так далеко».
| Фільм | Рік | Деталі |
|---|---|---|
| Гафф і Пафф | 1955 | співсценарист, співаніматор |
| Fish Spoilage Control | 1956 | аніматор |
| Це злочин | 1957 | аніматор |
| Закуска | 1960 | співрежисер, співаніматор |
| Життя та радіація | 1960 | співаніматор |
| Моя фінансова Кар'єра | 1962 | режисер, співаніматор |
| Різдвяний крекер | 1963 | співрежисер |
| Поїздка | 1963 | режисер; актор |
| Бастер Кітон знову на коні | 1965 | у ролі себе |
| Залізничник | 1965 | режисер; сценарист |
| Кльовий Мак-Кул | 1966 | режисер |
| Тихий рекет | 1966 | режисер |
| Жовтий підводний човен | 1968 | аніматор |
| Люди Пінтера | 1969 | режисер |
| Тікі Тікі | 1971 | співрежисер з Роланом Биковим, Джейком Стоксом; сценарист; продюсер |
| Егоїстичний гігант | 1971 | продюсер |
| Веселкові хлопці | 1973 | режисер; сценарист |
| Щасливий принц | 1974 | продюсер |
| Русалонька | 1974 | виконавчий продюсер |
| Чудова ракета | 1975 | продюсер; режисер; сценарист |
| Різдвяне повідомлення | 1975 | продюсер |
| Реггі Енн й Енді: Музичні пригоди | 1977 | аніматор; режисер |
| Канадські оповідання: Зимові переодягання | 1979 | режисер; сценарист |
| Канадські оповідання: Запуск автомобіля взимку | 1979 | режисер; сценарист |
| Важкий метал | 1981 | режисер |
| Жахлива доля Мельпомени Джонс | 1983 | режисер; аніматор |
| Рубік — дивовижний кубик | 1983 | режисер історії |
| Джордж і різдвяна зірка | 1985 | режисер; сценарист; продюсер |
| Бастер Кітон: Складний вчинок для наслідування | 1987 | у ролі себе |
| Дивовижний чарівник країни Оз | 1987 | режисер анімації; дизайнер назви |
| Дивовижна країна Оз | 1987 | режисер анімації; дизайнер назви |
| Озма з країни Оз | 1987 | режисер анімації; дизайнер назви |
| Смарагдове місто країни Оз | 1987 | режисер анімації; дизайнер назви |
| Смоггі | 1988 | режисер; сценарист; творець |
| Реальна історія Маленького чайника | 1990 | режисер |
| Реальна історія чорної вівці Бе-Бе | 1991 | режисер; артдиректор |
| Юний Робін Гуд | 1991 | режисер; сценарист |
| Щаслива історія дня народження | 1992 | режисер; сценарист; автор пісень |
У 1968 році у видавництві Harper & Row вийшла друком книжка для дітей його авторства «Зірка (та Джордж)». Поттертон проілюстрував дитячу книжку Дональда Плезенса «Мишка Скаус» 1977 року[12].
З 1970 по 1971 рік Поттертон був віцепрезидентом Міжнародної асоціації анімаційних фільмів. Він був почесним членом Канадської королівської академії мистецтв[13].
У квітні 2008 року на 12-му щорічному міжнародному фестивалі телевізійної анімації «Мультфільми в бухті» у Салерно, Італія, Поттертон отримав нагороду Пульчінелли за життєві досягнення[14].
У вересні 2002 року він отримав нагороду на Святкуванні Бастера Кітона[15].
Серед інших нагород:
| Рік | Нагорода | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1962 | «Оскар» | Найкращий британський дебютант | «Моя фінансова кар'єра» | Номінація |
| «Різдвяний крекер» | Номінація | |||
| 1964 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Почесна згадка | «Залізничник» | Перемога |
| 1965 | «Золоті ворота» | Найкращий короткометражний фільм | «Різдвяний крекер» | Перемога |
- ↑ а б https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-news/gerald-potterton-dead-heavy-metal-director-1235205298/
- ↑ а б в г Potterton, Gerald // Who's Who in Animated Cartoon: An International Guide to Film and Television's Award-Winning and Legendary Animators — NY: Hal Leonard LLC, 2006. — ISBN 978-1-55783-671-7
- ↑ L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Evans, Greg; Evans, Greg (24 серпня 2022). Gerald Potterton Dies: ‘Heavy Metal’ Director, Animator On ‘Yellow Submarine’ Was 91. Deadline (амер.). Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Vlessing, Etan; Vlessing, Etan (24 серпня 2022). Gerald Potterton, ‘Heavy Metal’ Director, Dies at 91. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Animator master, Gerald Potterton, to preside over the Anifest Jury. www.filmfestivals.com (англ.). Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Gerald Potterton, ‘Heavy Metal’ Director, Dies at 91
- ↑ Robert Knopf, The Theater and Cinema of Buster Keaton, Princeton University Press 1999, p.135, ISBN 0-691-00442-0, ISBN 978-0-691-00442-6
- ↑ The Film Reference Library. Filmreferencelibrary.ca. Архів оригіналу за 26 February 2009. Процитовано 30 липня 2010.
- ↑ http://www.geraldpotterton.ca/projects.html[недоступне посилання з 01.10.2018]
- ↑ «Scouse the Mouse», by Donald Pleasence. London: New English Library, 1977. ISBN 0-450-03216-7, ISBN 978-0-450-03216-5
- ↑ Campbell: Biography of Gerald Potterton.pdf[недоступне посилання з 01.10.2018]
- ↑ Canadian Animator Potterton To Receive Lifetime Achievement Award. Animation World Network (англ.). Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Buster Keaton Celebration 2002, Iola, Kansas. www.washburn.edu. Процитовано 25 серпня 2022.
|
