Джибраєв Юрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джибраєв Юрій Георгійович
Народився 3 травня 1935(1935-05-03) (89 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність скульптор, альпініст
Alma mater Ленінградське вище художньо-промислове училище імені Віри Мухіної (1966)
Вчителі Інгал Володимир Йосиповичd
Членство Спілка радянських художників України, Санкт-Петербурзька спілка художниківd і Петровська академія наук і мистецтвd
Нагороди
Заслужений художник Російської Федерації майстер спорту СРСР

Юрій Георгійович Джибра́єв (нар. 3 травня 1935, Ленінград) — український і російський скульптор і альпініст; член Спілки радянських художників України з 1969 року, Санкт-Петербурзької спілки художників та Петровської академії наук і мистецтв[1]. Заслужений художник Російської Федерації з 2007 року[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 травня 1935 року в місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). У 1961—1966 роках навчався у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної, де був учнем Володимира Інгала, Павла Якимовича, А. Прибильського.

Протягом 1966—1981 років жив і працював у Чернівцях, мешкав у будинку на вулиці Леніна, № 90, квартира № 1.

Творчість[ред. | ред. код]

Працює в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Змагання» (1966, гіпс);
  • «Голова студентки» (1966—1967, оргскло);
  • «Дівчина з Вижниці» (1968, алюміній);
  • «Музика» (1968, метал);
  • «Галя» (1968, камінь);
  • «Портрет заслуженого майстра спорту з альпінізму Євгена Абалакова» (1969, гіпс тонований);
  • «Портрет двічі Героя Радянського Союзу Івана Бойка» (1970, оргскло);
  • «Портрет архітектора А. Єгорова» (1970, гіпс тонований);
  • «О. Кулій» (1973, гіпс тонований).
меморіальні ансамблі

Автор:

Брав участь у всекураїнських виставках з 1966 року. Персональні витавки відбулися у Чернівцях у 1969 (разом з Євгеном Удіним), 1970 роках.

Роботи скульптора зберігаються у Чернівецькому художньому музеї.

Спортивна і тренерська діяльність[ред. | ред. код]

У 1958—1959 роках був членом збірної команди СКА Ленінграда з велосипеда — призер 2-ї Спартакіади народів СРСР. Майстер спорту СРСР із велоспорту з 1959 року[1].

У 1964 році почав займатися альпінізмом. Здійснив понад 120 сходжень, включно з маршрутами 6-ї категорії складності у різних районах світу (СРСР, США, Непал, Індія, Італія). За 10 років сходжень — 22 нагороди різного ґатунку, з них 4 золоті медалі чемпіона СРСР. У його активі 31 маршрут 5-6 категорій складності[1].

У 1968 році став першим у СРСР Майстром спорту із гірського туризму. У 1970 році керував групою, що стала чемпіоном СРСР з гірських походів. Чемпіон I Меморіалу Єгорова (Ленінград) і організатор багатьох змагань із техніки гірського туризму (Карпати, Крим, Красна Поляна). Інструктор і старший тренер туристських таборів (Кавказ, Алтай)[1].

Майстер спорту з альпінізму з 1978 року. Протягом 1980—1990 років очолював тренерську раду Федерації альпінізму Ленінграда. З 1994 по 2003 рік працював інструктором із гірської підготовки військ Ленінградського військового округу. Кавалер ордена «Едельвейс» II ступеня (№ 105)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]