Джон Леннокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Леннокс
John Lennox
Народився 7 листопада 1943(1943-11-07) (80 років)
Арма, Велика Британія
Місце проживання Оксфордшир
Країна Велика Британія
Діяльність математик, філософ науки, викладач університету, письменник, апологет
Alma mater коледж Еммануеля Кембриджського університету, Кардіффський університет, університет Суррея
Галузь математика, християнська апологетика
Заклад Оксфордський університет, Уельський університет, Троїцький Форум[en]
Науковий ступінь доктор математичних наук, магістр біоетики
Науковий керівник James Edward Rosebladed[1]
Аспіранти, докторанти Howard Smithd[1]
Членство «Троїцький Форум»[en]
Відомий завдяки: теорія груп, християнська апологетика
Нагороди
Особ. сторінка johnlennox.org

CMNS: Джон Леннокс у Вікісховищі

Джон Карсон Леннокс (англ. John Carson Lennox, нар. 7 листопада 1943) — математик, біоетик, християнський апологет і письменник з Північної Ірландії. Він написав багато книг про релігію та взаємозв'язок між наукою і вірою, зокрема книги «Божий трунар: Чи наука поховала Бога», «Чи може наука все пояснити», «Людина та її світогляд. Для чого ми живемо і яке наше місце у світі» (остання — перекладена українською мовою). Також науковець провів численні публічні дебати з відомими атеїстами, включаючи Річарда Докінза, Крістофера Хітченса та Пітера Сінґера.

Джон Леннокс пішов на пенсію з професорської діяльності, де спеціалізувався на теорії груп . Він є почесним професором математики[2] в Оксфордському університеті та почесним членом у галузі математики та філософії науки в коледжі Грін Темплтон Оксфордського університету. Він також є асоційованим співробітником Саїдської бізнес-школи та старшим науковим співробітником «Троїцького Форуму»[en]. Професор регулярно викладає в багатьох академічних закладах і зокрема є лектором Християнської Відкритої Академії[3].

Раннє життя[ред. | ред. код]

Джон Леннокс народився 7 листопада 1943 року в Північній Ірландії і виріс в Армі, де його батько керував магазином.[4] Леннокс відвідував Королівську школу в Армі, а потім став стипендіатом і старшим науковцем у коледжі Еммануеля в Кембриджі, де в 1962 році також відвідав останні лекції К. С. Льюїса про поета Джона Донна. У цьому ж навчальному закладі Джон Леннокс отримав ступінь магістра та PhD в математиці. Він багато років працював в Інституті математики в Кардіффському університеті, де отримав ступінь доктора наук за свої дослідження. Він також має ступінь магістра та PhD в Оксфордському університеті і ступінь магістра біоетики в Університеті Суррея[5]. Він був старшим науковцем на стипендії імені Александера фон Гумбольдта у Вюрцбурзькому та Фрайбурзькому університетах в Німеччині[6].

Також Леннокс отримав ступінь магістра мистецтв і доктора філософії в Кембриджському університеті (1970).[7][голе посилання]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення докторантури Леннокс переїхав до Кардіффа(Уельс), ставши викладачем математики в Уельському університеті в Кардіффі. Леннокс також викладає науку та релігію в Оксфордському університеті . Протягом 29 років він читав лекції в університетах Вюрцбурга, Фрайбурга та Відня, і виступав у Східній та Західній Європі, Північній Америці, регіоні Австралазії та Росії. Він викладав студентам математику, філософію науки та інтелектуальний захист християнства (християнську апологетику)[8].

Дебати[ред. | ред. код]

Леннокс (ліворуч) дебатує з Крістофером Хітченсом в Алабамі (США), березень 2009 р.

Джон Леннокс брав участь у численних публічних дебатах на стороні захисту християнської віри. Зокрема він дебатував з Крістофером Хітченсом, Майклом Шермером, Річардом Докінзом, Лоуренсом Крауссом, Пітером Аткінсом[en], Віктором Стенджером, Майклом Тулі[en], Стівеном Лоу[en] та Пітером Сінгером[9].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Леннокс володіє англійською, російською, французькою та німецькою мовами. Він одружений на Саллі Леннокс, має трьох дітей і 10 онуків.[19] У нього є брат на ім'я Ґілберт Леннокс, він є старійшиною церкви Гленаббі (Гленгормлі), а також вчителем Біблії та фотографом[20]. Донька Ґілберта й племінниця Джона Леннокса та її чоловік — відомі у Великій Британії музиканти — Крістін та Кейт Ґетті.

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Джон Леннокс згадується в християнському фільмі «Бог не мертвий», де один з героїв фільму згадує його аналіз коментаря Стівена Гокінга про створення Всесвіту.

Книги[ред. | ред. код]

Науковець написав ряд книг про взаємодію між наукою, філософією та теологією. Серед них:

  1. «Божий трунар: чи наука поховала Бога?» (2009)
  2. «Бог і Стівен Гокінг» (2011), відповідь на книгу Стівена Хокінга «Великий задум», що вийшла в 2010-му році
  3. «Полювання на Бога» про новий атеїзм (2011)
  4. «Сім днів, що розділяють світ» (2011) про перші розділи книги «Буття» Біблії та версії науковців про початок світу
  5. «Проти течії» (2015)
  6. «Вирішено вірити» (2017)
  7. «Йосиф» (2019)
  8. «Ключові біблійні концепції» — серія книг про історію в книзі Буття, у співавторстві з Девідом Гудінгом (1997)
  9. «Християнство: опіум чи правда?» (1997) у співавторстві з Девідом Гудінгом
  10. «Визначення християнства» (2001) у співавторстві з Девідом Гудінгом
  11. «Людина та її світогляд. Для чого ми живемо і яке наше місце у світі» у співавторстві з Девідом Гудінгом. Видана українською в 2007 році.
  12. «Біблія та етика. Міртлфілдські зустрічі» (2015) у співавторстві з Девідом Гудінгом
  13. «Пошуки реальності та значення» — серія книг з шести частин, у співавторстві з Девідом Гудінгом (2018—2019)
  14. «Не бійся» (2018) про євангелізацію сьогодні
  15. «Чи може наука все пояснити?» (2019) про стосунки між наукою і християнством
  16. «Де ж Бог в короновірусний час?» (2020)
  17. «2084: Штучний інтелект і майбутнє людства»
  18. «Субнормальні підгрупи груп» (1987) у співавторстві зі Стюартом Е. Стоунхевером
  19. «Теорія нескінченних розв'язних груп» (2004) у співавторстві з Дереком Дж. С. Робінсоном (липень, 2015)


На додаток до понад 70-ти опублікованих математичних робіт Джон Леннокс є співавтором двох текстів дослідницького рівня з алгебри в серіях «Оксфордських математичних монографіях»[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Recognition of Distinction. Mathematical Institute, University of Oxford. 29 липня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 15 липня 2009.
  3. Біографічна довідка лектора на сайті освітнього проекту. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  4. Billen, Andrew (17 листопада 2010). God is a person not a theory.
  5. Біографічна довідка на сайті коледжу при Оксфордському університеті. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  6. Біографічна довідка на офіційному сайті науковця. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  7. Mathematics Genealogy Project. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  8. Біографічна довідка з офіційного сайту науковця. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  9. Біографічна довідка. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 29.03.2022.
  10. Архівний матеріал про дебати. Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 31.03.2022.
  11. Архівна інформація про дебати. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 31.03.2022.
  12. Короткий звіт про дебати «Нова Європа, новий атеїзм?». Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 31.03.2022.
  13. Архівна інформація про дебати (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2011. Процитовано 31.03.2022.
  14. Дебати на тему «Чи поховала наука Бога?». Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 31.03.2022.
  15. Стаття «Гакслі-Вілберфорс, другий раунд» про дебати в британському виданні «The Spectator». Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 31.03.2022.
  16. Архівна стаття про дебати «Чи великий Бог?». Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31.03.2022.
  17. Архівна стаття про дебати «Чи великий Бог?». Архів оригіналу за 8 березня 2010. Процитовано 31.03.2022.
  18. Відео дебатів Джона Леннокса та Пітера Сінгера. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 31.03.2022.
  19. The God Delusion Debate (Dawkins-Lennox). Fixed-point.org. Архів оригіналу за 17 August 2009. Процитовано 12 квітня 2012.
  20. Біографічна довідка в європейському християнському ЗМІ. Процитовано 18 березня 2022.
  21. Офіційний сайт Джона Леннокса, розділ «біографія». Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 31.03.2022.