Джон Літтлджон
| Джон Літтлджон | |
|---|---|
 | |
| Літтлджон в Парижі, грудень 1978 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Джон Веслі Фанчесс |
| Дата народження | 16 квітня 1931 |
| Місце народження | Лейк, Міссісіпі, США |
| Дата смерті | 1 лютого 1994 (62 роки) |
| Місце смерті | Чикаго |
| Причина смерті | ниркова недостатність |
| Роки активності | 1960-ті–1990-ті |
| Громадянство | США |
| Професія | музикант, співак |
| Інструменти | гітара, вокал |
| Жанр | блюз |
| Псевдоніми | Джонні Літтл Джон |
| Лейбли | Arhoolie, Black & Blue, BluesWay |
 Файли у Вікісховищі | |
Джон (Джо́нні) Лі́ттлджон (або Літтл Джон) (англ. John (Johnny) Littlejohn), повне ім'я Джон Ве́слі Фа́нчесс (англ. John Wesley Funchess; 16 квітня 1931, Лейк, Міссісіпі — 1 лютого 1994, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий гітарист і співак, представник чиказького блюзу. Грав з Гауліном Вулфом, Джиммі Рідом, з 1965 року виступав сольно.
Біографія[ред. | ред. код]
Джон Веслі Фанчесс народився 16 квітня 1931 року в Лейку, штат Міссісіпі. Син Едварда Фанчесса і Моллі Джейкобс. У віці 9 років навчився грати на гітарі у друга свого батька на ім'я Генрі Мартін. В юності разом зі своїм гуртом, виступав по всій Дельті. У 1946 році залишив дім і багато подорожував, спочатку опинився у Джексоні (Міссісіпі); потім в Арканзасі і Рочестері (Нью-Йорк), перед тим, як переїхати в Гері, Індіана.
У 1951 році оселився у Чикаго, де часто грав у клубах з Елмором Джеймсом, Джиммі Рідом, Едді Тейлором, Джиммі Роджерсом, Гауліном Вулфом, Мадді Вотерсом. У 1966 році зробив перший запис на лейблі Margaret — «Kitty O»/«Johnny's Jive» і «What In the World (You Gonna Do)»/«Can't Be Still», а у 1968 році записав дебютний альбом Chicago Blues Stars на Arhoolie. Альбом, що поєднав у собі чиказький блюз і дельта-блюз, став дуже популярним. Чотири пісні, записані на Chess у 1969 році з Майті Джо Янгом, не були видані. Того ж року гастролював з гуртами Хауліна Вульфа і Джиммі Роджерса, в тому числі, в Європі.
Взяв довгу перерву в студійній і концертній діяльності, був заново відкритий у 1970-х роках європейськими любителями блюзу. Записав два альбоми Dream (1977) на лейблі MCM і Sweet Little Angel (1978) на Black & Blue. Декілька пісень Джона увійшли до збірки Sultans of the Slide Guitar (1977). В 1982 році, в Японії, Літтлджон і Кері Белл записали концертний альбом The Blues Show! Live at the Pit Inn, а в 1985 році випустив альбом So-Called Friends на Rooster Blues. Останнім альбомом Джона став When Your Best Friend Turns Their Back on You, записаний на JSP Records у 1992 році.
Помер 1 лютого 1994 року у віці 62 років від ниркової недостатності в Іллінойському масонському медичному центрі в Чикаго, Іллінойс. У 1995 році Storyville видав концертний альбом Dream, записаний 1976 року.
Дискографія[ред. | ред. код]
- Chicago Blues Stars (Arhoolie, 1969)
- Funky from Chicago (BluesWay, 1973)
- Dream (MCM, 1977)
- Sweet Little Angel (Black & Blue, 1978)
- So-Called Friends (Rooster Blues, 1985)
- When Your Best Friend Turns Their Back on You (JSP, 1993)
- Dream (Storyville, 1995; записаний в 1976)
- John Littlejohn's Blues Party (Wolf)
Література[ред. | ред. код]
- Gerard Herzhaft. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — University of Arkansas Press, 1992. — P. 120-121. — ISBN 1557284520.
- Eric S. LeBlanc and Bob Eagle. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara : Praeger, 2013. — P. 229. — ISBN 978-0-313-34423-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Дискографія [Архівовано 12 травня 2015 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)
- Ілюстрована дискографія Джона Літтлджона [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)