Джордж Френсіс Фіцджеральд
| Джордж Френсіс Фіцджеральд | |
|---|---|
| англ. George Francis Fitzgerald | |
 | |
| Народився |
3 серпня 1851 Дублін, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії |
| Помер |
22 лютого 1901 (49 років) Дублін, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії |
| Поховання | Mount Jerome Cemeteryd |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Триніті-коледж (Дублін) |
| Галузь | фізика, електромагнетизм |
| Заклад | Триніті-коледж (Дублін) |
| Науковий ступінь | професор |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Максвеліанціd[1] |
| Нагороди | |
 Джордж Френсіс Фіцджеральд у Вікісховищі | |
Джордж Фре́нсіс Фі́цджеральд (англ. George Francis Fitzgerald; 3 серпня 1851 — 22 лютого 1901) — ірландський фізик.
Біографія[ред. | ред. код]
Джордж Френсіс Фіцджеральд народився в Дубліні у сім'ї Вільяма Фіцджеральда, єпископа протестантської Церкви Ірландії та Енн Френсіс Стоні, сестри відомого фізика і математика Джорджа Стоні. Здобував освіту там же у Триніті-коледжі. Закінчив курс в університеті у 1874 році, де почав працювати з 1877-го. У 1881 році обійняв посаду професора фізики в університеті у Дубліні де і викладав до кінця свого життя.
Поряд з Олівером Лоджем, Олівером Гевісайдом та Генріхом Герцом, Фіцджеральд був провідною фігурою серед групи «максвеллівців» (англ. Maxwellians), якими у кінці 1870-х та протягом 1880-х років було переглянуто, розширено, пояснено і підтверджено положення математичної теорії електромагнітного поля Джеймса Клерка Максвелла[2].
Керуючись рівняннями Максвелла, Фіцджеральд у 1883 році був першим, хто запропонував пристрій для отримання швидко осцилюючих електричних струмів для генерування електромагнітних хвиль. Конструкція була підтверджена експериментально німецьким фізиком Г. Герцом у 1888 році, а згодом, її було використано при створенні бездротового телеграфу[3].
У 1883 році обраний членом Лондонського королівського товариства.
З 1892 до 1893 року обирався президентом Лондонського товариства фізиків[4].
Фіцджеральд одружився 21 грудня 1885 року з Гаррієтт Мері Джеллетт (англ. Harriette Mary Jellett), дочкою Джона Х'юїта Джеллетта (англ. John Hewitt Jellett) очільника Триніті Коледжу. У них народилось троє синів і п'ять дочок[4].
Як послідовник Максвелла, Д. Фіцджеральд розробляв теорію електричних та магнітних явищ. Його наукові публікації з питань електромагнетизму друкували наукові журнали «Transactions of the Royal Society» та «Transactions of the Dublin Society»[5].
Праці Джорджа Фіцджеральда присвячені вивченню електромагнітних хвиль, електролізу, магнітооптичного ефекту Керра, коливального розряду конденсатора, розсіювання рентгенівського випромінювання. У 1883 році отримав математичний вираз для розрахунку енергії, що випромінюється диполем. Для пояснення негативного результату досліду Майкельсона — Морлі у 1892 році висунув незалежно від Г. Лоренца гіпотезу про скорочення розмірів рухомих тіл у напрямку руху (укорочення Лоренца-Фіцджеральда), яка стала важливим кроком на шляху до створення у 1905-му році Альбертом Ейнштейном спеціальної теорії відносності[4].
1899 року вченого нагороджено Королівською медаллю Лондонського королівського товариства[6]. У 1900 році його обрано почесним членом Королівського товариства Единбурга[4].
Джордж Френсіс Фіцджеральд помер 22 лютого 1901 року в рідному місті.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 1970 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Джорджа Фіцджеральда кратеру на зворотному боці Місяця[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Oliver Heaviside / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Bruce J. Hunt The Maxwellians [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Cornell University Press, 2005. — 266 p.
- ↑ Professor Reville, William (2001). George Francis FitzGerald — Eminent Irish Physicist [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — University College Cork.
- ↑ а б в г Lees, Charles Herbert FitzGerald, George Francis [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.]. / Dictionary of National Biography, 1912 supplement. London: Smith, Elder & Co., 1912.
- ↑ Фицджеральд, Джордж Френсис // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Royal Medal [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.).
- ↑ Fitzgerald. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2014. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Храмов Ю. А. Фитцджеральд Джордж Фрэнсис (Fitzgerald George Francis) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 278. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Френсіс Фіцджеральд |
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Джордж Френсіс Фіцджеральд в архіві MacTutor (англ.)
- FitzGerald letters at the Royal Dublin Society, with digitized images of over 2000 letters to and from FitzGerald (англ.)
- FitzGerald of Kilcarragh [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Genealogical Pedigree of George Francis FitzGerald (англ.)
|
