Джусичі (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасний варіант гербу Кирдій
Сучасний варіант гербу Кирдій

Джу́сичі, Джу́си, Чжу́си, Чу́си, Чу́сичі — руський (український) боярський рід, волинсько-холмська гілка Кирдійовичів. Родове гніздо — с. Квасилів, згодом Ляхів. Герб Кирдій.

Разом з Гостськими, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями-Мильськими, Мнишинськими, Чапличами та іншими є однією з гілок, що походидь від боярина Кирдія. Також згодом Джусичі-Ляхівські.

Представники роду

[ред. | ред. код]

Джуса Кирдійович — син пана Кирдія.

  • Єсиф Джусич (також Чус, Чуса, Чуска, Жуса, Жусич, Чжуса, Чжусич, Дчуса, Дчусич, Джусич) згадується в грамоті князя Свидригайла Ольгердовича від 5 травня 1434 року, якою отримав маєток Басово з усіма прилеглими селами у сумі 300 коп грошей широких[1].
  • Андрій Джуса (рус. пан Андрей Дчюса, нім. erbaren und wolgebornen Andreaz Mzus marschalken unsirs) — маршалок великого князя Свидригайла Ольгердовича. Згадується в грамоті від 9 грудня 1433 року якою князь Свидригайло надав маєток Михлин боярину Андрію Волотовичові.
    • Михайло Андрійович Джусич-Ляхівський (зг. 1475)
      • Сенько Михайлович Ляхівський (зг. 1528, 1529) шлюб: кн. Софією Федорівною Порицькою.
        • Іван Сенькович Джуса-Ляхівський
        • Петро Сенькович Джуса-Ляхівський (зг. 1592)
  • Ванько Джусич — холмський каштелян (1470). У 1470 році продав князю Семену Збаразькому села Квасилів, Корнино, Колодне, Бережани, Басоє, Став, Славне, Растов, Ляхово, Почапи й Новогородичі.
  • Юрій Джусич
    • Олехно Юрійович Джусич (пом. до 1515).
      • Ігнат Олехнович Джусич (зг. 1515, пом. до 1528) шлюб: Богдана Богушівна Боговитинівна Шумбарська.[2]
      • Івашко Олехнович Джусич (зг. 1515)[3]
        • Михайло Гнатович (Чжуса) Джуса-Ляхівський (пом. 1575, 1578). У 1578 році його діти потрапили в ясир під час одного з наймасштабніших татарських набігів.[4]
          • Петро Михайлович Дчуса (зг. 10 лютого 1593 с. Ляхів, лист до пана Василя Єло-Малинського)[5]
        • Григорій Гнатович Джуса (зг. 1563)
          • Андрій Григорович Джуса
        • Любка Ігнатівна Джусянка. Шлюб: Іван Богданович Хребтович-Богуринський (бл. сер. XVI ст).[6]
      • Богдан Олехнович Джусич (зг, 1515, пом. до 1528) мав двоє синів та п'ять доньок.[7]
        • Богдан Богданович Джуса (пом. між 1563 і 1567)
          • Ганна Богданівна Джусянка. Шлюб: Добринський Андрій.
        • Іван Богданович Джуса (пом. 1576)[8]
        • Настася Богданівна Джусянка. Шлюби: 1) Олехно Михайлович Тесівський. 2) Іван Горайн.[9]
        • Немила Богданівна Джусянка. Шлюб: Томило Ворона-Боратинський. Після поділу спадщини Джусичів, були ув'язані в селі Яшківці (зг. 1554).[10]

Представники з невстановленим батьківством

[ред. | ред. код]

Стефан Джуса Кирдійович. Мав чотирьох синів та три доньки (бл. сер. XVI ст).[7]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. –  409 ст. Ст. 146, 147
  • Собчук В.Д. «Від коріння до корони» . Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 144, 147, 150, 275, 283.
  • Ворончук І. О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» Київ. 2012. – 712 с. Ст. 127, 168, 210, 238, 381, 458, 464, 482, 502.
  • Однороженко Олег. Геральдика Кирдійовичів. Студії і матеріали з історії Волині. 2018. УДК 929.624.8. Ст. 60, 61.[11]
  • Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. – S. 2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 144, 147.
  2. ↑ Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 458.
  3. ↑ Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 150, 275.
  4. ↑ Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 381.
  5. ↑ Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 283.
  6. ↑ Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 127.
  7. ↑ а б Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 502.
  8. ↑ Яковенко, Наталя (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 146, 147.
  9. ↑ Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 464.
  10. ↑ Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 210, 238, 482.
  11. ↑ Однороженко, Олег. Геральдика Кирдійовичів (PDF) (українська) . Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джусичі_(рід)&oldid=42707877