Дзвіниця (Мгарський монастир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвіниця
50°01′46″ пн. ш. 33°03′15″ сх. д. / 50.02944° пн. ш. 33.05417° сх. д. / 50.02944; 33.05417Координати: 50°01′46″ пн. ш. 33°03′15″ сх. д. / 50.02944° пн. ш. 33.05417° сх. д. / 50.02944; 33.05417
Тип споруди дзвіниця
Розташування Україна Україна, с. Мгар Лубенського району Полтавської області
Кінець будівництва 1785
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Дзвіниця (Мгарський монастир). Карта розташування: Полтавська область
Дзвіниця (Мгарський монастир)
Дзвіниця (Мгарський монастир) (Полтавська область)
Мапа
CMNS: Дзвіниця у Вікісховищі

Дзвіниця Спасо-Преображенського собору — частина комплексу пам'яток Спасо-Преображенського Мгарського монастиря, що розташований неподалік міста Лубни, на правому березі Сули. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 593/2[1].

Опис[ред. | ред. код]

Дзвіниця включена в кільце огорожі, слугувала головним входом на територію Спасо-Преображенського Мгарського монастиря. Мурована, чотириярусна. Перший ярус — квадратний у плані із заокругленими кутами, оздоблений із чотирьох боків портиками зі спареними колонами дорійського ордеру і трикутними фронтонами. Другий і третій яруси — круглі в плані, прикрашені спареними колонами відповідно іонійського й коринфського ордеру, на які спираються розкріповані антаблементи. Останній, четвертий ярус слугує підбанником куполу, увінчаного хрестом. Зміна колон по вертикалі, аркові прорізи у другому та третьому ярусах, півциркульні ніші між ними створюють динамічну композицію.

Висота дзвіниці 56. Закрита для відвідувань, потребує внутрішнього ремонту, проектування та спорудження сходів для сходження туристів і паломників.

З історії монастиря[ред. | ред. код]

Дзвіниця Спасо-Преображенського собору споруджена 1785, добудована 1837–1844.

Після революційних потрясінь 1917–1921 монастир запустів.

У 1930-х на території монастиря розміщувалася дитяча колонія.

З 1937 — дисциплінарний батальйон.

З 1946 — військові склади.

З 1985 — піонерський табір. Собор, дзвіницю, келії було розграбовано.

Сучасність[ред. | ред. код]

За радянської влади споруди Спасо-Преображенський собор і дзвіниці зазнали серйозних ушкоджень.

Відродження обителі розпочалося у травні 1993 року.

Нині в основному відреставровані.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

МГАР с., Лубенський рн. Громада Православної церкви (УПЦ МП). Преображенський собор Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Рада Міністрів УРСР. Постанова від 24.08.1963 № 970. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 15 березня 2015.