Дилогарифм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дійсна і уявна частини функції

Дилогарифм — спеціальна функція в математиці, яка позначається і є окремим випадком полілогарифма при . Дилогарифм визначається як

Наведене визначення дилогарифма правильне для комплексних значень змінної z. Для дійсних значень z = x у цій функції є розріз уздовж дійсної осі від 1 до . Зазвичай значення функції на розрізі визначається так, що уявна частина ділогарифма від'ємна:

Функцію часто називають дилогарифмом Ейлера, на честь Леонарда Ейлера, який розглянув її 1768 року[1]. Іноді дилогарифм називають функцією Спенса (англ. Spence's function) або інтегралом Спенса[2] на честь шотландського математика Вільяма Спенса (William Spence, 1777—1815)[3], який на початку XIX століття досліджував функції, відповідні і . Назву «дилогарифм» увів Гілл (C.J. Hill) 1828 року.

Функціональні співвідношення[ред. | ред. код]

Для дилогарифма існує низка корисних функціональних співвідношень,

для дійсних ,

Відомі також співвідношення, що містять дві незалежні змінні — наприклад, тотожність Гілла:

Окремі значення[ред. | ред. код]

Використовуючи співвідношення між функціями від x і 1/x, отримуємо

Існує також низка результатів для аргументів, пов'язаних з золотим перетином ,

а також для дилогарифма уявного аргументу,

де G — стала Каталана.

Співвідношення для окремих значень

Функції, пов'язані з дилогарифмом[ред. | ред. код]

Виникає при розгляді дилогарифма, аргумент якого знаходиться на одиничному колі в комплексній площині,
Таким чином,
Ця функція використовується під час обчислення об'ємів у гіперболічній геометрії, і пов'язана з функцією Клаузена (а отже і з дилогарифмом),
Іноді використовується інше визначення функції Лобачевського,
Виникає під час розгляду дилогарифма уявного аргументу,
Таким чином,
Ця функція виражається через дилогарифми як
Зокрема, .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leonhard Euler, Institutiones calculi integrals
  2. Антонов Н. В., Васильев А. Н. Критическая динамика как теория поля // ТМФ. — 1984. — Т. 60. № 1. — С. 59—71
  3. William Spence — Biography. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 2 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]