Дистрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дистрес — стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків і проявляє дезадаптивну поведінку.[1] Це може бути очевидним у наявності явищ невідповідної соціальної взаємодії: як-то агресія, пасивність чи ізоляціонізм[en].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Дистрес може виявлятися у 2-х варіантах — гострому та хронічному:

  • У гострому варіанті надмірно сильний стресор викликає величезний викид катехоламінів і глюкокортикоїдів, надмірне підвищення кров'яного тиску, і різке падіння імунітету.
  • У хронічному варіанті сильний, але недостатній для швидкої смерті, стресор призводить до гострого виснаження резервів катехоламінів, глюкокортикоїдів і деяких інших гормонів. Виснаження резервів призводить до того, що їх викид різко знижується, і це служить причиною важкої депресії[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Титаренко Т. М., Лєпіхова Л. А., 2006, С.11-12
  2. Буланов Юрий — Гипоксическая тренировка // Глава XVI. Антистрессовая защита (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 17 березня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]