Дичук Богдан Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дичук Богдан Юрійович
Народився 16 листопада 1951(1951-11-16) (72 роки)
Дубка
Громадянство Україна Україна
Діяльність поет
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Мова творів українська

Дичук Богдан Юрійович (* 16 листопада 1951, Дубка, Івано-Франківська область) — український письменник, поет, педагог, громадський діяч. З лютого 2012 року член Спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Богдан Дичук народився в селі Дубки, що на Городенківщині, в 1951 року в селянській родині Дичуків. По закінченню школи подався до Чернівців і навчався на філологічному факультеті Чернівецького державного університету.

По закінченню наук Богдан повернувся працювати на Городенківщину, спершу у школі, а пізніше й в апараті районної Ради народних депутатів. Але Дичук Богдан не полишає своєї педагогічної ниви — як Спеціаліст вищої категорії і вчитель української мови і літератури він продовжує навчати діток.

Творчі набутки[ред. | ред. код]

Богдан Дичук спробував себе у поезії ще в юначий час. Твори керівника літературної студії Чернівецького університету друкувалися в республіканських та обласних періодичних виданнях. Окрім поезії, як педагог та громадський діяч, публікував публіцистичні відгуки, роздуми. В різний час Богданом Дичуком було видано кілька збірок:

  • «Життя не жарти, не казки»;
  • «Сумує скрипка»;
  • «Ностальгія» (2006)
  • «Полин при чужій дорозі»
  • «З доріг» (2009)

 
Сніги вибілюють село,
Морозу вигострились леза.
А біля хати за вікном
Риплять простуджено берези....[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. лірика від Богдана Дичука. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 4 лютого 2013.

Посилання[ред. | ред. код]