Дишкант Віталій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Дишкант
Дишкант Віталій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 червня 1989(1989-06-06)
Карпівці (з 2020 року - Вільшанської сільської територіальної громади Житомирського району) Житомирської області, Українська РСР, СРСР
Смерть 22 березня 2022(2022-03-22) (32 роки)
м. Костянтинівка Донецької області
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віталій Іванович Дишкант — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Віталій Дишкант народився 6 червня 1989 року в селі Карпівці (з 2020 року — Вільшанської сільської територіальної громади Житомирського району) Житомирської області. Закінчив Карповецьку загальноосвітню школу, потім — здобув професію токаря в Житомирському професійно-технічному училищі. Після навчання проходив строкову службу в лавах Збройних сил України у місті Києві. З початком війни на сході України був мобілізований у 2014 році. Пізніше працював водієм у ТОВ «Аграрний фонд Терещенка». Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну одним з перших був призваний до лав Збройних сил України. Перебував на передовій в складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Загинув Віталій Дишкант 22 березня 2022 року в місті Костянтинівка Донецької області. Поховали загиблого 3 квітня 2022 року в рідному селі Карпівці на Житомирщині[1][2].

Родина[ред. | ред. код]

У загиблого залишилася донька Вероніка (нар 2016) та батьки.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тригуб, Олексій (6 квітня 2022). Мешканці Вільшанської громади на Житомирщині попрощалися вже з другим земляком. https://armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2022.
  2. Суспільне (6 квітня 2022). Житомирщина прощається зі своїми героями-оборонцями. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 13 вересня 2022.
  3. Президент відзначив державними нагородами захисників України. Арміяinform (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 12 вересня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]