Диявол у тілі (фільм, 1947)
Диявол у тілі | |
|---|---|
| фр. Le Diable au corps | |
 Французький постер до фільму | |
| Жанр | драма / мелодрама |
| Режисер | Клод Отан-Лара |
| Продюсер | Поль Грец |
| Сценарист | |
| На основі | роману Диявол у тілі Раймона Радіге |
| У головних ролях |
Жерар Філіп Мішлін Прель Жан Дебюкур |
| Оператор | Мішель Кельбер |
| Композитор | Рене Клоерек |
| Художник | Макс Дюї |
| Кінокомпанія | Transcontinental Films |
| Тривалість | 110 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1947 |
| Дата виходу | 12 вересня 1947 (Франція) |
| IMDb | ID 0038476 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Диявол у тілі у Вікісховищі | |
«Диявол у тілі» (фр. Le Diable au corps) — французький фільм-драма 1947 року, поставлений режисером Клодом Отан-Лара за однойменним романом Раймона Радіге.
Сюжет[ред. | ред. код]
Ножан-сюр-Марн, 1917 рік. Під час Першої світової війни в передмісті Парижа зароджується пристрасний роман між Франсуа (Жерар Філіп), 17-річним підлітком, та 19-річною Мартою (Мішлін Прель), медсестрою-волонтеркою в його ліцеї, що частково переобладнується під лікарню. Коли вони знайомляться, Марта вже заручена. Після невеликої сварки й побачення з Франсуа, що зірвалося, вона виходить заміж. Коханці регулярно зустрічаються у квартирі Марти, де вона живе сама, тому що чоловік пішов на фронт. Вона вагітна від Франсуа. Той спочатку говорить, що дуже щасливий, та готується до розмови з чоловіком. Але нічого не робить.
Війна добігає кінця. Втомившись від незрілості та боягузтва Франсуа, Марта одного разу з'їжджає з квартири, не залишивши адреси. Франсуа біжить на вокзал і знаходить її в потягу. Вона говорить, що вирішила народжувати у бабусі в Бретані, де її ніхто не знає. Під час прощальної вечері в Парижі Марті стає погано, і Франсуа телефонує її матері. Вона відвезла доньку з собою і відштовхує Франсуа, який навіть не чинить опору. Йому так і не вистачить сміливості порозумітися з чоловіком Марти. Після пологів Марта помирає, вимовляючи ім'я коханця.
У ролях[ред. | ред. код]
| • Жерар Філіп | … | Франсуа Жобер |
| • Мішлін Прель | … | Марта Гранж'є |
| • Деніз Грей | … | мадам Гранж'є |
| • Жан Дебюкур | … | мосьє Жобер |
| • Жан Лара | … | Жак Лакомб |
| • П'єр Пало | … | мосьє Марен |
| • Моріс Лагрене | … | лікар |
| • П'єр Пало | … | пенсіонер |
| • Мішель Франсуа | … | Рене |
| • Рішар Франкер | … | власник ресторану гранд-готелю |
| • Макс Максидан | … | директор школи |
| • Жермена Ледуайєн | … | мадам Жобер |
| • Жак Таті | … | офіцер у барі |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію — Жан Оранш і П'єр Бост, за однойменним романом Раймона Радіге
- Режисер-постановник — Клод Отан-Лара
- Продюсер — Поль Грец
- Оператор — Мішель Кельбер
- Композитор — Рене Клоерек
- Монтаж — Мадлен Ґуґ
- Художник-постановник — Макс Дюї
- Художник по костюмах — Клод Отан-Лара, Монік Дюнан
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Список нагород та номінацій[1] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | 1947 | Гран-прі фестивалю | Диявол у тілі | Номінація | |
| Національна рада кінокритиків США | 1949 | ТОП-10 фільмів | Диявол у тілі | Перемога | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | 1949 | Найкращий фільм іноземною мовою | Диявол у тілі | 3-є місце | |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | 1949 | Срібна стрічка за найкращий іноземний фільм | Диявол у тілі | Номінація | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нагороди та номінації фільму Диявол у тілі на сайті IMDb (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Лурселль, Жак. Le diable au corps / Дьявол во плоти // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 968-969. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Диявол у тілі (фільм, 1947) |
Диявол у тілі на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 2.09.2017)- Диявол у тілі на сайті Ciné-ressources (Французька сінематека) (фр.)
- Диявол у тілі на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 2.02.2017) - Диявол у тілі [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Unifrance
|
