Дмитрук Микола Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрук Микола Леонтійович
Народився 20 липня 1938(1938-07-20)
с. Петрилів (Люблінське воєводство) Польща
Помер 27 листопада 2017(2017-11-27) (79 років)
Київ
Країна  Україна
Діяльність фізик
Alma mater Рівненський педінститут
Галузь фізика напівпровідників
Заклад Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАНУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук[1] (1983)
Нагороди
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2020)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмитрук.

Дмитрук Микола Леонтійович (20 липня 1938, с. Петрилів Люблінського воєводства, Польща — 27 листопада 2017, Київ) — український науковець, доктор фізико-математичних наук (з 1983 року), професор (з 1988), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1984), премії НАН України імені К. Синельникова (1995), премії президентів АН України, Білорусі, Молдови (1996).[2] Був членом Українського (з 1990) та Американського (з 1996) фізичних товариств.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Рівненський педінститут у 1960. З 1965 працює в Інституті фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України (Київ): 1974–86 — старший науковий співробітник, 1986–87 — провідний науковий співробітник, 1987–96 — завідувач лабораторії, 1996—2017 — завідувач відділу поляритонної оптоелектроніки.[3] [4]

Наукова і громадська діяльність[ред. | ред. код]

За прикладні дослідження в галузі мікроелектроніки Дмитрук М. Л. був удостоєний звання Лауреата Державної премії України (1984 р.)[2]. Премією ім. К. Д. Синельникова НАН України він був відзначений у 1996 р.[3], а за роботу «Напівпровідникові надгратки з напруженими шарами: електронні і коливні стани» він став лауреатом премії президентів Академій наук України, Білорусі і Молдови (1996 р.)[2]. Починаючи з 1970 р. здійснював реферування наукової літератури, що надходить до бібліотеки Інституту фізики напівпровідників НАНУ, на основі чого регулярно випускається Бюлетень з фізики поверхні напівпровідників (10-12 випусків щорічно)[джерело не вказане 1241 день]. Був членом редколегій журналів «Semiconductor Physics, Quantum Electronics & Optoelectronics» та «Фізика і хімія твердого тіла»[джерело не вказане 1241 день]. Кілька років працював в Міжнародному Енциклопедичному Бюро з фізики — написання, редагування і рецензування статей для україномовної енциклопедії[джерело не вказане 1241 день]. За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди Дня науки йому було присвоєно почесне звання « Заслужений діяч науки і техніки України».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ а б в М. Я. Валах (2006). Дмитрук Микола Леонтійович. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт]. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  3. ↑ а б Дмитрук Микола Леонтійович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  4. ↑ [1]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дмитрук_Микола_Леонтійович&oldid=37870653