Дніпровсько-Донецький прогин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дніпровсько-Донецький прогин (авлакоген) поділяється на три мегаструктури:

  1. Прип'ятську (Білорусь) западину
  2. Дніпровсько-Донецьку западину
  3. Донецьку складчасту споруду

Склад[ред. | ред. код]

Докембрійський фундамент під ними залягає відповідно на глибинах від 2—6 до 18—20 км. Прогин заповнений осадовими породами палеозою, мезозою та кайнозою, які, як і фундамент, розбиті різноспрямованими тектонічними розломами і зім'яті у складки, інтенсивність яких зростає у південно-східному напрямку. У межах Прип'ятської та Дніпровсько-Донецької западин широко розповсюджена солянокупольна тектоніка.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

З цими структурами пов'язані родовища нафти і газу, кам'яної солі, гіпсу, будівельних матеріалів. З Донецькою складчастою спорудою (Донецьким кам'яновугільним басейном) пов'язані родовища кам'яного вугілля, руд ртуті, флюориту, поліметалів і інші. У вугільних пластах Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану.

Джерела[ред. | ред. код]