Добровольська Галина Федорівна
| Добровольська Галина Федорівна | |
|---|---|
| Народження | 14 липня 1927 |
| Смерть | 9 лютого 2006 (78 років) |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
| Діяльність | архітекторка |
| Нагороди |
 |
Галина Федорівна Добровольська (справж. — Федотівна; 14 липня 1927, с. Неданчичі, Ріпкинський район, нині Чернігівська область — 9 лютого 2006, Київ) — українська архітекторка і художниця. Член Національної спілки архітекторів України (1967). Заслужена архітекторка України (1998). Дружина Анатолія Добровольського, сестра Тамари Панченко.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчила архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1951, викладачі О. Вербицький, Ю. Асєєв, В. Онащенко).
Працювала 1951—1977 в інституті «Київпроект» на посаді архітектора та головного архітектора проєктів.
Займалася проєктуванням окремих споруд та мікрорайонів. Багато уваги приділяла вирішенню питань синтезу архітектури і образотворчого мистецтва. Раціональну функціональність органічно поєднувала з елементами монументально-декоративного мистецтва (розписи, панно, гобелени). Зверталася до традицій української національної архітектури, розвиваючи їх на сучасній конструкційній основі[1].
Працювала як художниця у галузі живопису і графіки. Персональні художні виставки — в Україні, Росії, Ізраїлі.
Художник Віктор Зарецький створив портрет архитекторки[2].
Померла Галина Федорівна Добровольська 9 лютого 2006 року в Києві.
Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]
З 1969 викладала в Київському художньому інституті (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури)[3]. З 1978 — доцент, з 1994 — професор, керівник навчально-творчої майстерні[1].
Архітектурні проєкти[ред. | ред. код]
Галина Добровольська авторка декількох реалізованих архітектурних проєктів, серед яких:
- 1954 — оглядовий майданчик перед Жовтневим палацом культури (нині Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України);
- 1955 — житловий будинок у Кріпосному провулку, № 4;
- 1967 — ресторани в народному стилі «Наталка» на 18-му км Бориспілського шосе та «Вітряк» на проспекті академіка Глушкова, № 11;
- 1973 — будинки посольств Канади, Чехії, Словаччини, Польщі на вул. Ярославів Вал;
- 1976 — торговий центр на вул. Михайла Омеляновича-Павленка, № 4;
- 1988—1996 рр. — громадський центр у м. Заліссі Київської обл.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Українська академія мистецтв. Спец. вип. : Професори НАОМИ (1917—2007). — Київ, 2008. — С. 61.
- ↑ Зарецький, Віктор. Портрет архітектора Галини Добровольської. Ukrainial Unofficial. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Словник художників України. — Київ, 1973. — С. 75.
Джерела[ред. | ред. код]
- Добровольська Галина Федорівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 75.
- Добровольська Галина Федотівна // Мистецтво України : біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 210.
Посилання[ред. | ред. код]
Добровольська Галина Федорівна / В. В. Вечерський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-22399
|
