Доброта (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Доброта»
(рос. «Доброта»)
Жанр драматичний фільм
Режисер Едуард Гаврилов
Сценарист Семен Ласкін
Василь Соловйов
У головних
ролях
Тамара Сьоміна
Леонід Неведомський
Оператор Володимир Архангельський
Композитор Веніамін Баснер
Художник Ольга Кравченя
Кінокомпанія Кіностудія ім. Горького
Перше творче об'єднання
Тривалість 81 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1977
IMDb ID 0413954

«Доброта» (рос. «Доброта») — російський радянський художній фільм 1977 року режисера Едуарда Гаврилова за мотивами повісті Семена Ласкіна «Абсолютний слух».

Сюжет[ред. | ред. код]

Нова вчителька літератури Марія Миколаївна Стурженцова вважає, що основою виховання учнів повинна бути Доброта в найвищому розумінні цього слова. Знайти шлях до серця, розбудити совість — ось що, на її думку, головне.

Позиція директора школи Леоніда Павловича Прохоренка була іншою. Очоливши школу в часи, коли там панувала сонна атмосфера, він вирішує ввести шкільне самоврядування, створити дитячий актив — з тих, хто зовсім недавно були хуліганами, в кого є, але неправильно використовуються організаторський талант і здатність бути лідером.

Різниця методик приводить до серйозних розбіжностей керівника школи і вчительки…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]