Довгаль Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгаль Анатолій Олександрович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 21 січня 1959(1959-01-21)
Комісарівка, Луганська область, УРСР
Смерть 10 червня 2017(2017-06-10) (58 років)
Павлопіль, Донецька область, Україна
(мінометний обстріл)
Поховання Підгородне
Псевдо «Дід»
Військова служба
Роки служби 2016—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Військова розвідка
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Олекса́ндрович До́вгаль (нар. 21 січня 1959(19590121), смт Комісарівка, Перевальський район, Луганська область, Українська РСР — 10 червня 2017, с. Павлопіль, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український розвідник, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Дід».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1959 року в смт Комісарівка на Луганщині. За часів СРСР пройшов строкову військову службу в радянській армії. Мешкав у Павлограді, потім у Дніпропетровську. В 2008 році придбав будинок у невеличкому селі Перемога, що підпорядковане Підгородненській міській раді.

Під час російської збройної агресії проти України 14 березня 2016 року уклав контракт на військову службу «до закінчення особливого періоду». Спочатку у військкоматі відмовляли — за віком і станом здоров'я, але Анатолій домігся свого. Після проходження навчання на Яворівському полігоні вирушив на фронт, служив у роті глибинної розвідки.

Старший сержант, розвідник-кулеметник розвідувальної роти 74-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А1035, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

10 червня 2017 року, успішно відбивши атаку ворога, українські захисники зупинили наступ російсько-терористичних угруповань поблизу с. Павлопіль Волноваського району. Пізно ввечері внаслідок прямого влучення міни у бліндаж на спостережному пункті загинули старший сержант Анатолій Довгаль та молодший сержант Сергій Горо. Тоді ж загинув навідник 10-го мотопіхотного батальйону старший солдат Віталій Звездогляд[1].

Похований 13 червня на кладовищі міста Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, на Алеї почесних поховань[2].

Залишились дружина Ольга Веклюк і син Максим (2011 р. н.), двоє синів від першого шлюбу — Сергій (1978 р. н.) та Анатолій (1985 р. н.), дві онуки.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу станом на 06.00 годину 11 червня 2017 року [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України
  2. Трагічні події на Дніпропетровщині [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.] // Podgorodnoe.in.ua, 14 червня 2017
  3. Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]