Додор Анатолій Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Додор Анатолій Прокопович
Народився 10 травня 1939(1939-05-10)
Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Помер 8 жовтня 2011(2011-10-08) (72 роки)
Нижній Тагіл, Свердловська область, Росія
·автомобільна аварія
Поховання Нижній Тагіл
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції медаль «За трудову відзнаку»

Анатолій Прокопович Додор (нар. 10 травня 1939(19390510), місто Новоросійськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 7 жовтня 2011, місто Нижній Тагіл Свердловської області, Російська Федерація) — радянський державний діяч, новатор виробництва, токар Уралвагонзаводу Міністерства оборонної промисловості СРСР міста Нижній Тагіл Свердловської області. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1971—1981 роках. Герой Соціалістичної Праці (26.04.1971).

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта незакінчена середня.

У 1955—1959 роках — токар першого механоскладального цеху Уралвагонзаводу імені Дзержинського міста Нижній Тагіл Свердловської області.

У 1959—1962 роках — служба в Радянській армії.

У вересні 1962 — 2001 року — токар першого механоскладального цеху, майстер цеху товарів народного споживання Уралвагонзаводу імені Дзержинського міста Нижній Тагіл Свердловської області.

Був занесений в Свердловську обласну книгу «Трудової слави», одним з перших в цеху удостоєний звання «Ударник комуністичної праці», нагороджений знаком Міністерства та ЦК профспілки «Відмінник соціалістичного змагання».

Член КПРС з 1966 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1971 року за видатні досягнення у виконанні завдань п'ятирічного плану і організацію виробництва нової техніки Додору Анатолію Прокоповичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 2001 року — на пенсії в місті Нижній Тагіл. Був головою ради ветеранів Уралвагонзаводу. Автор книги «Моя робітнича честь».

Трагічно загинув (збитий автомобілем) 7 жовтня 2011 року. Похований в Нижньому Тагілі на кладовищі Піхтовиє гори.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]