Докерамічний неоліт A
| Докерамічний неоліт A | |
| Дата створення / заснування | неправильна дата (досяжна точність) |
|---|---|
 | |
| Замінений на | Докерамічний неоліт В |
| На заміну | Натуфійська культура |
| Час/дата початку | неправильна дата (досяжна точність) |
| Час/дата закінчення | 88 століття до н. е. |
| Історичний період | 10-те тисячоліття до н. е. |
 Докерамічний неоліт A у Вікісховищі | |
Докерамічний неоліт A (Pre-Pottery Neolithic A, PPNA) — ранньонеолітична культура Леванту і північної Месопотамії, X—IX тисячоліття до н. е. Розвинулася з місцевої натуфійської культури в результаті переходу до виробляючого господарства наприкінці останнього льодовикового періоду. Спочатку визначена в регіоні міста Єрихон в Палестині. Передує іншим культурам докерамічного і керамічного неоліта на Близькому Сході. Збирали урожай пшениці, ячменю і бобових, але засівали поля самі або ж збирали дикорослі місцеві рослини — питання спірне.
Поселення[ред. | ред. код]
Поселення складалися з округлих в плані будівель на кам'яному фундаменті і з кам'яною підлогою. На відміну від аналогічних споруд натуфійської культури, стіни будували з сирцевої цегли і обмазували вапном, зазвичай кремового або червоного кольору[1]. Вогнище невелике, з кругляків. Для приготування їжі використовували гарячі камені, осколки яких накопичувалися в приміщенні. Майже кожне поселення мало особливу споруду для засіків. Поселення були істотно більші, ніж у натуфійців і крім громадських засіків мали інші громадські будівлі, наприклад, знаменита Єрихонська вежа, яка була зведена набагато раніше стін, згаданих у Біблії.
Місто Єрихон, побудоване культурою PPNA близько 8000 року до н. е., крім масивної кам'яної вежі було оточене кам'яною стіною. Населення тоді становило 2-3 тисячі чоловік. Призначення укріплень невідомо, адже слідів ведення військових дій не виявлено[2].
Кам'яні знаряддя праці[ред. | ред. код]
В цілому знаряддя праці та зброя відповідають натуфійській традиції, крім того з'явилися поліровані тесла і сокири.
Регіональні варіанти[ред. | ред. код]
- Султанський — в долині річки Йордан і південному Леванті, включаючи Єрихон і Ель-Хіам.
- Мурейбетський — у північному Леванті, типове селище — Мурейбет IIIA і IIIB. Відрізняється формою наконечників стріл і традицією виготовлення серпів.
- Асвадський — в Сирії. Типове селище — Тель-Асвад IA. Відрізняється великими розмірами серпів і формою наконечників стріл.
- Месопотамський — включає Гебеклі-Тепе.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Bar-Yosef O. The PPNA in the Levant — an overview // Paléorient. — 1989. — Vol. 15, No 1. — P. 57-63.
- Cauvin J. Naissance des divinités, Naissance de l'agriculture. La révolution des symboles au Néolithique (CNRS 1994). / Translation (T. Watkins). — The birth of the gods and the origins of agriculture (Cambridge 2000).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Е. С. Бондаренко. Поселения неолитического периода на Ближнем Востоке. Восточное Средиземноморье IX—VI тысячелетия до н. э. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- ↑ «Jericho» [Архівовано 26 липня 2008 у Wayback Machine.], Encyclopedia Britannica