Долгоруков Юрій Володимирович
Долгоруков Юрій Володимирович | |
---|---|
Народився | 1664 |
Помер |
9 жовтня 1707 Шульгинка, Старобільський район, Україна |
Країна | Московське царство |
Рід | Долгоруковиd |
Батько | Долгоруков Володимир Дмитровичd |
Мати | Ладигіна Тетяна Тимофіївнаd |
Брати, сестри | Долгоруков Василь Владимирович, Долгоруков Володимир Володимировичd і Долгоруков Михайло Володимировичd |
Юрій Володимирович Долгоруков (1664, Москва, Московське царство — 9 жовтня 1707, Айдар) — російський військовий діяч, брат фельдмаршала В. В. Долгорукова та державного діяча М. В. Догорукова, полковник. Убитий під час Булавінського повстання.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив зі знатного дворянського роду, старший син боярина Володимира Дмитровича Долгорукова. Із 1683 року — стольник ппи дворі Петра I. Із 1700 року — на військовій службі, служив у Преображенському полку[1].
У 1707 році на чолі невеликого загону полковник Долгоруков був направлений на Дон для пошуку біглих селян. Каральний загін у складі понад тисячу осіб з регулярної армії по Дону піднявся вгору, а потім пішов по березі Сіверського Дінця і в середині вересня 1707 прибув в містечко Митякін, що розташовувався недалеко від гирла річки Деркул. Розділивши солдатів і офіцерів на два загони, князь Долгоруков наказав першій команді слідувати вгору по Сіверському Донцю, продовжувати затримання втікачів, а своє військо повернув на північ, по річці Деркул. Однак, донські козаки не стали видавати біглих і крім цього вони були обурені високими податками. Почалося повстання на чолі з Кіндратом Булавіним. Повстанці напали на загін Долгорукова і повністю його знищили, сам полковник був убитий[2]. Брат вбитого Василь придушив повстання і помстився за смерть брата.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Долгоруков, Юрий Владимирович (сын боярина) [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
|