Долмати-Ісайковські
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ісайковські, або Долмати-Ісайковські — шляхетський рід герба «Прус». Вони походили від боярина Каркушки, який у XV столітті володів маєтком Чигирі в Київському повіті. Від імені його сина Долмата утворене прізвище Долмати, а від маєтку Ісайки в Київському повіті — прізвище Ісайковські. На зламі XVI—XVII століть одна гілка роду переїхала з України до Великого князівства Литовського. Були православними, потім стали католиками.
Відомі представники[ред. | ред. код]
- Каркушка
- Долмат
- Андрій Долмат
- Іван Андрійович Долмат
- Дмитро Іванович (? — між 1596 і 1599 рр.), одружений з Марією Кропоткою-Яловицькою, від якої отримав Яловичі та інші маєтки в Луцькому повіті .
- Ян Дмитрович (? — до 4 квітня 1628 р., Вільнюс), писар скарбовий литовський, ключник і лісоруб віленський, підкоморій ошмянський.
- Кароль Петро (? — 27 травня 1640), ошмянський підстолій і войський, великий литовський ловчий.
- Францішек (1599 — до 31 травня 1654), канонік віленський, секретар короля Владислава IV, писар скарбовий литовський, кусташ віленський, регент великої литовської канцелярії, єпископ Смоленський.
- Микола (? — з 28 травня 1665 по 2 квітня 1667), королівський дворянин, стольник упицький, ловчий великий литовський.
- Ян (? — 1659), королівський дворянин, кашталян смоленський.
- Григорій Дмитрович, стародубський хоружий (1621—1632). Фондував видання книги «Толкованіе на Апокалипсисъ святого Андрея Кесарійского» (Київ, 1625). Землеволодіння Г. Долмата розміщувалися на теренах Пінського повіту Берестейського воєводства та Стародубського повіту Смоленського воєводства. Був одружений з Катериною Зубрицькою[1].
- Ян Дмитрович (? — до 4 квітня 1628 р., Вільнюс), писар скарбовий литовський, ключник і лісоруб віленський, підкоморій ошмянський.
- Дмитро Іванович (? — між 1596 і 1599 рр.), одружений з Марією Кропоткою-Яловицькою, від якої отримав Яловичі та інші маєтки в Луцькому повіті .
- Іван Андрійович Долмат
- Матвій Долмат
- Богдан Матвійович Долмат, земянин клецький королівської Бони, справник староства Рогачевського, 1552 р.
- Костянтин Богданович Долмат (? — бл. 1625), меценат, був одружений з Анною Юрковською. Щедро допомагав друкарні Києво-Печерської лаври. Фондував видання книги Івана Золотоустого «БесЂды на дЂянія святых апостол» (Київ, Лаврська друкарня, 1624 та 1625), «Псалтир» (1624) з передмовою Йосифа Кириловича[2]. У Псалтирі 1624 року видання Тарасій Земка умістив вірші на герба панів Долматів[3].
- Богдан Матвійович Долмат, земянин клецький королівської Бони, справник староства Рогачевського, 1552 р.
- Андрій Долмат
- Долмат
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. — Київ: Наук. думка, 1991—2000. — Т. 7: Козацькі часи — до року 1625. — Репринтне відтворення видання (Київ, Львів, 1909). — Київ: Наукова думка, 1995. — С. 585.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література[ред. | ред. код]
- Пазднякоў В. Ісайкоўскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 679. — 688 с. — ISBN 985-11-0314-4 (т. 1), ISBN 985-11-0315-2.
- Шляхта руських земель 1350—1650 рр. Долмати-Ісайковські [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Тарасій Земка. НА ГЕРБ БЛАГОРОДНЫХ ИХ МИЛОСТЕЙ ПАНОВ ДОЛМАТОВ [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.]