Дольницький Антін Августинович
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
| Дольницький Антін Августинович | |
|---|---|
| Народився |
29 січня 1853 Корсів, Бродівський район, Львівська область, Україна |
| Помер |
14 лютого 1953 (100 років) Відень, Окупація Австрії союзниками |
| Діяльність | громадський активіст, письменник, перекладач, правник |
| Галузь | література[1][1], перекладацтво[d][1][1] і право[1][1] |
| Alma mater | Бережанська гімназія |
| Знання мов | українська[1][1] і слов'янські мови[1][1] |
Антін Августинович Дольницький (29 січня 1853, село Корсів — 14 лютого 1953, Відень) — український літератор, перекладач, правник, громадський діяч. Псевдоніми, криптоніми: Антон Переплис, А. П.[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 29 січня 1853 року в с. Корсів, нині Бродівський район Львівщини, Україна в сім'ї місцевого пароха о. Августина Дольницького (*1822 — †7.03.1899, Корсів)[3].
Від 1863 року навчався у Бережанській ґімназії. У 1871—1875 роках — студент правничого факультету Львівського університету. Брав активну участь в українському студентському русі Галичини. 1874—1876 роки — співредактор студентського часопису «Друг», у 1875-76 роках очолював «Академічний кружок», спричинився до зламу москвофільських тенденцій у ньому. Разом з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Іваном Белеєм — надхненники короткочасового об'єднання з «Дружнім лихварем».
Від 1875 року працював у судових органах, з 1910 року — державний радник Найвищого суду у Відні.
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина Йосифа, у дівоцтві — Осипа Охримович (Охримовичівна)[4]
- діти[5]
- Ірина (у США Ірена) Данилович, 23 липня 1879 — 24 квітня 1960
- Меланія, 31 грудня 1880 — 22 жовтня 1890 (9 років)
- Юлія Таїса Дольницька, 20 жовтня 1882 — 21 листопада 1966, була секретаркою д-ра Євгена Петрушевича
- Степан Дольницький, 14 серпня 1885 — 18 червня 1944
- Роман, 1887 — 25 вересня 1888 (біля року)
- Марія Софія Дольницька (Недбаль), 1 січня 1895 — 27 жовтня 1974
Творчість[ред. | ред. код]
На сторінках журналу «Друг» вміщував власні літературні твори (повість «На потемки»), переклади, белеристики, рецензії, есе (зокрема «Язык в галицкой литературі». 1880—1884 у журналі «Батьківщина» розмістив низку своїх статей правничої тематики («Провізоричний податок ґрунтовий від р. 1881», «Військова такса», «Про вивлащення під желізниці», «Письмо з Підгіря»). Передруковувався у виданнях «Русскій народый правотарь» (т. 1-6, Л., 1880—1884).
Автор праці «Спомин про молодого Івана Франка», яка вміщена в книзі «Спогади про Івана Франка» (К.,1981).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Czech National Authority Database
- ↑ Н. Волинець, Б. Мельничук, М. Федечко. Дольницький Антін Августинович… — С. 207.
- ↑ Dol'nyc'kyj Avhustyn // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 89. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Осип Охримович, нар. 1814 пом. 15 червня 1857
- ↑ Осипа Охримович (Дольницька)
Джерела[ред. | ред. код]
- Волинець Н., Мельничук Б., Федечко М. Дольницький Антін Августинович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 207. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Дольницька М. І. Дольницький Антін Августинович [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 232—233. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Середа В. В. Дольницький Антін [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 440. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Панькевич І. Дев'ятьдесятьріччя редактора «Друг» і Голови колишнього «Академического Кружка» Антона Дольницького. — Л.: Наші дні, 1943. — ч. 2.
|
