Домницький Микола Іванович

Домницький Микола Іванович
Народився	15 березня 1907(1907-03-15) село Красносілка, тепер Кропивницького району Кіровоградської області
Помер	невідомо
Національність	українець
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Микола Іванович Домницький (15 березня 1907(19070315), село Красносілка, тепер Кропивницького району Кіровоградської області — ?) — радянський український літературознавець, завідувач кафедри української мови та літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, в.о. голови Броварського райвиконкому Київської області. Кандидат філологічних наук (1960), доцент (1965).

Біографія

Народився в родині сільського дяка. У 1920-х роках разом із родиною переїхав до села Липовець Київської губернії (тепер Обухівського району Київської області). Закінчив Ржищівську вищепочаткову школу, навчався на Ржищівських педагогічних курсах Київської губернії. З березня 1925 по березень 1926 року — секретар і член сільської ради села Липовець на Київщині.

У 1926—1928 роках — студент Ржищівського педагогічного технікуму.

З 1928 по 1930 рік працював вчителем молодших і старших класів школи села Зеленьки Миронівського району на Київщині. У 1930—1932 роках — завпед і вчитель мови та літератури школи села Козин Миронівського району. У 1932—1933 роках — завпед і вчитель мови та літератури школи села Миронівки Київської області. У 1933—1935 роках — завпед і вчитель мови та літератури школи села Козин Миронівського району. У 1935—1940 роках — завпед і вчитель мови та літератури школи села Росава Миронівського району.

У 1938—1940 роках — студент-заочник факультету мови і літератури Київського державного педагогічного інституту імені Горького, здобув спеціальність викладача української мови та літератури середньої школи.

З серпня 1940 по липень 1941 року працював вчителем мови і літератури та завпедом Миронівської середньої школи Миронівського району Київської області.

З липня 1941 служив у Радянській армії рядовим 1045-го стрілецького полку, учасник німецько-радянської війни. Був поранений у боях під Києвом, з серпня по грудень 1941 року лікувався в евакуаційному госпіталі № 3636.

З грудня 1941 по березень 1942 року — завпед і вчитель російської мови та літератури Балашинської школи Озинського району Саратовської області РРФСР.

З березня по грудень 1942 року — начальник клубу евакуаційного госпіталю № 3636.

У грудні 1942 — вересні 1943 року — директор Озинської середньої школи Саратовської області РРФСР.

У вересні 1943 — листопаді 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Броварської районної ради депутатів трудящих Київської області. З червня по жовтень 1944 року — в.о. голови виконавчого комітету Броварської районної ради депутатів трудящих Київської області.

У листопаді 1944 — березні 1945 року — завідувач шкільного сектору Дрогобицького обласного відділу народної освіти. З 1945 по 1947 рік був членом президії Дрогобицького обласного комітету спілки вчителів.

У березні 1945 — січні 1946 року — завідувач Дрогобицького міського відділу народної освіти.

Член ВКП(б) з грудня 1945 року.

У січні — червні 1946 року — завідувач партійного кабінету Дрогобицького міського комітету КП(б)У.

У червні — жовтні 1946 року — інструктор, у жовтні 1946 — березні 1948 року — завідувач сектору пропаганди Дрогобицького обласного комітету КП(б)У.

З березня 1948 року — асистент кафедри української мови Дрогобицького державного учительського інституту.

З 5 травня 1949 по 16 серпня 1950 року — заступник директора Дрогобицького державного учительського інституту з навчальної та наукової роботи.

У серпні 1950—1955 роках — завідувач кафедри української літератури Дрогобицького державного учительського (педагогічного) інституту імені Івана Франка, старший викладач.

З 16 серпня 1954 по 10 серпня 1955 року — заступник директора Дрогобицького державного педагогічного інституту з навчально-наукової роботи.

У 1955—1960 роках — завідувач кафедри української мови та літератури Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Одночасно з 1955 по 1959 рік — секретар партійної організації філологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка.

З 1962 по 1967 рік — декан загальнонаукового факультету Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка.

У травні 1967 — липні 1972 року — завідувач кафедри української літератури Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка, доцент.

З 1972 по 1985 рік — доцент кафедри української літератури Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Викладав українську радянську літературу.

З 1985 року — на пенсії.

Основні наукові праці

• Радченко Е., Домницький М. Іван Франко. Нарис про життя і творчість. Дрогобич, 1956.
• Домницький М. Поетична творчість М. Стельмаха. Дрогобич, 1958.
• Домницький М. Михайло Стельмах: літературно-критичний нарис. Київ : Дніпро, 1973. 158 с.

Нагороди та відзнаки

• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За відвагу» (24.09.1966)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• Відмінник народної освіти (1967)
• Грамоти Міністерства освіти УРСР (20.12.1957, 27.02.1965, 6.05.1975, 28.02.1977)

Джерела

• Історія Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка в іменах. Упор. Ю. Кишакевич. Дрогобич, «Коло», 2005.
• Кафедра української мови ДДПУ
• Домницький Микола Іванович
• Домницкий Николай Иванович