Домінік Калверт-Льюїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Домінік Калверт-Льюїн
Домінік Калверт-Льюїн
Домінік Калверт-Льюїн
Особисті дані
Повне ім'я Домінік Натаніель Калверт-Льюїн[1]
Народження 16 березня 1997(19970316) [2]
  Шеффілд, Південний Йоркшир, Йоркшир і Гамбер, Англія, Велика Британія[3]
Зріст 187 см[4]
Вага 80 кг
Громадянство  Англія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Евертон»
Номер 9
Юнацькі клуби
2005—2014 Англія «Шеффілд Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2016 Англія «Шеффілд Юнайтед» 11 (0)
2014–2015 →  Англія «Стейлібрідж Селтік» 5 (6)
2015–2016 →  Англія «Нортгемптон Таун» 20 (5)
2016– Англія «Евертон» 213 (55)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2016–2017 Англія Англія U-20 14 (6)
2017–2019 Англія Англія U-21 17 (7)
2020– Англія Англія 11 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 травня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 травня 2024.

Домінік Натаніель Калверт-Льюїн (англ. Dominic Nathaniel Calvert-Lewin; нар. 16 березня 1997, Шеффілд) — англійський футболіст, нападник клубу «Евертон».

Народившись в Шеффілді, він розпочав свою кар'єру в місцевій команді «Шеффілд Юнайтед», де не був основним гравцем і був відданий в оренду в команду Північної конференції «Стейлібрідж Селтік» у грудні 2014 року. Першу половину сезону 2015/16 він провів в оренді в «Нортгемптон Таун» у Другій лізі, а в серпні 2016 року приєднався до «Евертона» за 1,5 млн фунтів стерлінгів. Також Калверт-Льюїн був у складі збірної Англії до 20 років, яка виграла молодіжний чемпіонат світу 2017 року, забивши єдиний гол у фіналі.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Шеффілд Юнайтед[ред. | ред. код]

Калверт-Льюїн приєднався до молодіжної академії «Шеффілд Юнайтед» 28 квітня 2005 року[5], а коли йому було шістнадцять підписав з командою перший юнацький контракт[6].

4 січня 2014 року вперше потрапив у заявку першої команди на матч з «Астон Віллою» (2:1) у третьому раунді Кубка Англії, але на поле не вийшов[7][8].

24 грудня 2014 року Калверт-Льюїн був відданий в оренду команді Північної конференції «Стейлібрідж Селтік»[9]. Через два дні він відзначився дублем у своєму дебютному матчі проти «Гайд Юнайтед» (4:2)[10] і знову забив їм у матчі-відповіді 1 січня (7:1)[11]. На початку лютого 2015 року Калверт-Льюїн повернувся до рідного клубу, забивши за час оренди шість разів за п'ять матчів[12].

На початку квітня 2015 року він підписав нову довгострокову угоду з клубом, яка залишала його на «Бремолл Лейн» до літа 2018 року[13]. Калверт-Льюїн дебютував у рідній команді 25 квітня 2015 року в гостьовому матчі Першої ліги проти «Лейтон Орієнта» (1:1), вийшовши на заміну на 66-й хвилині[5][14]. Наприкінці сезону 2014/15 він зіграв ще два матчі за клуб. У передсезонному турне клубу напередодні сезону 2015/16 років Калверт-Льюїн забив гол у товариському поєдинку, здобувши перемогу над «Ілкестоном» 9 липня 1:0.[15] Після матчу менеджер Найджел Адкінс натякнув, що Калверт-Льюїн заробив собі шанс на першу команду в новому сезоні[16].

7 серпня 2015 року Калверт-Льюїн приєднався до команди Другої ліги «Нортгемптон Таун» в оренду до січня.[17] Він дебютував через чотири дні, забивши в домашньому матчі проти «Блекпула» (3:0) у першому турі Кубка Ліги[18]. Незважаючи на бажання продовжити оренду[19], цього не відбулося і у січні він покинув команду.[20] На той час, коли він пішов, він зіграв 26 матчів і забив вісім голів у всіх змаганнях.

Після закінчення строку оренди в «Нортгемптон-Тауні» в січні 2016 року Калверт-Льюїн повернувся до першої команди «Шеффілд Юнайтед»[21] і вперше зіграв 13 лютого в матчі проти «Донкастер Роверз» (1:0).[22] і загалом зіграв дев'ять матчів за команду в сезоні 2015/16.

Напередодні сезону 2016/17 команду очолив Кріс Вайлдер, який до цього тренував «Нортгемптон-Таун» і був знайомий з можливостями Домініка, що розширювало його можливості[23]. Втім під керівництвом цього тренера Калверт-Льюїн у сезоні 2016/17 зіграв лише один матч, проти «Крю Александри» (1:2) у Кубку ліги[24].

Евертон[ред. | ред. код]

Калверт-Льюїн у складі «Евертона» у 2017 році

Незабаром після цього, 31 серпня 2016 року Калверт-Льюїн підписав контракт з «Евертоном», який заплатив за гравця £ 1,5 млн[25] Пізніше він задумався про цей крок як «просто занадто хороший, щоб чинити опір».[26]

Дебютував за «ірисок», вийшовши на заміну у матчі зі столичним «Арсеналом» (2:1) 13 грудня 2016 року[27]. Пропустивши два місяці через травму щиколотки[28], Калверт-Льюїн забив свій перший гол за «Евертон» у матчі Прем'єр-ліги проти «Галл Сіті» (4:0) 18 березня 2017 року[29]. 3 травня 2017 року він підписав новий п'ятирічний контракт з клубом до 2022 року[30]. Загалом за дебютний сезон 2016/17 він провів одинадцять матчів і забив один гол у всіх змаганнях.

Після вдалого виступу на молодіжному чемпіонаті світу BBC Sport очікував, що Калверт-Льюїн зробить прорив у команді в новому сезоні 2017/18[31]. Калверт-Льюїн забив за «Евертон» у третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи у матчі проти словацького «Ружомберока» 3 серпня 2017 року[32], а наступного місяця зробив перший дубль за клуб у третьому раунді Кубка ліги проти «Сандерленда» 20 вересня, перервавши серію з трьох ігор, в яких «Евертон» не забивав[33]. Калверт-Льюїн підписав новий контракт з «Евертоном» 14 грудня, разом з молодими футболістами Джонджо Кенні та Мейсоном Голгейтом, за яким мав залишитись на «Гудісон Парк» до червня 2023 року[34]

У сезоні 2017/18 Калверт-Льюїн став грати в основному складі «ірисок» вже більш регулярно: він провів 32 матчі в АПЛ і забив чотири голи, а також записав на свій рахунок чотири голи за «Евертон» в інших турнірах. У наступному сезоні нападнику знову вдалося збільшити кількість голів в Прем'єр-лізі: в 35 матчах він відправив у ворота суперників «ірисок» шість голів.

Проривним для нападника став сезон 2019/20: 7 грудня 2019 року він оформив свій перший дубль в АПЛ в ворота «Челсі» в матчі, який «Евертон» виграв з рахунком 3:1, а всього за турнір забив 13 голів в 36 матчах. З цим результатом він поряд з Рішарлісоном став найкращим бомбардиром команди в тому сезоні.

24 вересня 2019 року, у своєму 100-му матчі за «Евертон», Калверт-Льюїн забив обидва голи в матчі проти «Шеффілді Венсдей», головного опонента його рідного клубу «Шеффілд Юнайтед» — у третьому турі Кубка ліги[35]. 6 березня, маючи 15 голів за 31 гру у сезоні, він підписав нову угоду, яка триватиме до червня 2025 року[36]

13 вересня 2020 року він розпочав сезон 2020/21, забивши переможний гол у матчі проти «Тоттенгем Готспур» (1:0)[37], а в наступному турі відзначився своїм першим хет-триком у Прем'єр-лізі у матчі проти «Вест-Бромвіч Альбіон» (5:2)[38].

3 лютого 2024 року в поєдинку проти «Тоттенгем Готспур» провів свій ювілейний, 200-й матч за «Евертон» в Прем'єр-лізі.[39]

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Калверт-Льюїн дебютував в збірній Англії до 20 років 1 вересня 2016 року в матчі проти Бразилії U20 (1:1), після чого у своєму другому матчі проти цієї ж команди через три дні забив перший гол (1:2)[40]. Пізніше він двічі забив Німеччині U20[41] та одного разу Сенегалу U20[42].

Калверт-Льюїн потрапив до складу команди на молодіжний чемпіонаті світу 2017 року у Південній Кореї, на якому забив два голи[43]. При цьому перший з них був першим голом Англії на турнірі, забитим у матчі проти Аргентини[44], а другий став останнім для англійців, забитий у фіналі, коли вони обіграли Венесуелу з рахунком 1:0 і здобути трофей[45]. Він приєднався до Джеффа Герста та Мартіна Пітерса як єдиних гравців Англії, які забили гол у фіналі чемпіонату світу.[46][47]

27 травня 2019 року Калверт-Льюїн був включений до складу молодіжної збірної Англії на молодіжному чемпіонаті Європи 2019 року[48], де зіграв у двох матчах, але англійці не виграли жодної гри та не змогли вийти з групи.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Станом на 19 вересня 2020[49]
Клуб Сезон Ліга Кубок Англії Кубок ліги Інше Всього
Дивізіон Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
«Шеффілд Юнайтед» 2013–14 Перша ліга 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2014–15 2 0 0 0 0 0 0 0 2 0
2015–16 9 0 — — — 9 0
2016–17 0 0 — 1 0 0 0 1 0
Всього 11 0 0 0 1 0 0 0 12 0
«Стейлібрідж Селтік» 2014–15 Північна Конференція 5 6 — — — 5 6
«Нортгемптон Таун» 2015–16 Друга ліга 20 5 2 1 2 1 2[a] 1 26 8
«Евертон» 2016–17 Прем'єр-ліга 11 1 0 0 — — 11 1
2017–18 32 4 1 0 2 3 9[b] 1 44 8
2018–19 35 6 2 0 1 2 — 38 8
2019–20 36 13 1 0 4 2 — 41 15
2020–21 2 4 0 0 0 0 — 2 4
Всього 116 28 4 0 7 7 9 1 136 36
Загалом 152 39 6 1 10 8 11 2 179 50
  1. ↑ Трофей Футбольної ліги
  2. ↑ Ліга Європи УЄФА

Досягнення[ред. | ред. код]

Англія U20

Англія

Індивідуальний

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Домінік Калверт-Льюїн. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 8 березня 2016.
  2. ↑ Dominic Calvert-Lewin. ToffeeWeb. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  3. ↑ https://www.evertonfc.com/players/9576/dominic-calvert-lewin
  4. ↑ Dominic Calvert-Lewin: Overview. Premier League. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
  5. ↑ а б Dominic reaches new career milestone. Sheffield Star. 28 квітня 2015. Архів оригіналу за 6 July 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
  6. ↑ Five Things about Calvert-Lewin. Everton F.C. 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  7. ↑ Aston Villa 1 – 2 Sheffield United. BBC Sport. 4 січня 2014. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  8. ↑ Sheffield United: Youngster gets his reward. The Star. 17 квітня 2014. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  9. ↑ Stalybridge loan for Dominic. Sheffield United F.C. 24 грудня 2014. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  10. ↑ Hyde 2–4 Stalybridge Celtic. Hyde United F.C. 26 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 August 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  11. ↑ Stalybridge Celtic 7–1 Hyde. Hyde United F.C. 1 січня 2015. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  12. ↑ Youngsters impress during loans. Sheffield United F.C. 5 лютого 2015. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  13. ↑ Calvert-Lewin Signs Long-Term Deal. Vital Football. 16 квітня 2015. Архів оригіналу за 22 September 2017. Процитовано 28 квітня 2015.
  14. ↑ Leyton Orient 1 – 1 Sheffield United. BBC Sport. 25 квітня 2015. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  15. ↑ Ilkeston 0–1 Blades – report. Sheffield United F.C. 18 липня 2015. Архів оригіналу за 4 August 2016. Процитовано 15 червня 2017.
  16. ↑ Dom's Blades chance as he impresses boss. The Star. 21 липня 2015. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  17. ↑ Dominic Calvert-Lewin: Sheffield United striker joins Northampton. BBC Sport. 7 серпня 2015. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  18. ↑ «Northampton Town 3–0 Blackpool» [Архівовано 13 серпня 2015 у Wayback Machine.] BBC Sport. 11 August 2015. Retrieved 2 September 2015.
  19. ↑ Calvert-Lewin talks ongoing as Knill reiterates desire to strengthen Cobblers squad. Northampton Chronicle. 3 січня 2016. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  20. ↑ RYAN WATSON AND DOMINIC CALVERT-LEWIN RETURN TO PARENT CLUBS AT CONCLUSION OF LOAN SPELLS. Northampton Town F.C. 5 січня 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  21. ↑ Sheffield United: Scots plan swoop for Blades star. The Star. 21 січня 2016. Архів оригіналу за 22 September 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  22. ↑ Doncaster Rovers 0 Blades 1: Che gives Blades derby victory. The Star. 13 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  23. ↑ Sheffield United: Academy trio answer first team call. The Star. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  24. ↑ Match Verdict: Sheffield United 1 Crewe Alexandra 2 (AET) – Blades stung by Ryan Lowe double. The Star. 8 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  25. ↑ Vinnell, Paul (1 вересня 2016). Everton sign Dominic Calvert-Lewin from Sheffield United. Sky Sports. Sky. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 20 грудня 2016.
  26. ↑ Sheffield United: Dominic Calvert-Lewin reveals why he left Bramall Lane for Everton. The Star. 13 жовтня 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  27. ↑ Vegas, Paul (15 грудня 2016). Everton striker Dominic Calvert-Lewin thrilled with winning Premier League debut. TribalFootball.com. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 20 грудня 2016.
  28. ↑ Everton youngster Dominic Calvert-Lewin suffers injury setback. Sky Sports. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  29. ↑ Johnston, Neil (18 березня 2017). Match Report – Everton 4 Hull City 0. BBC. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
  30. ↑ New Deal For Calvert-Lewin. Everton F.C. 3 травня 2017. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  31. ↑ England Under-20 World Cup win: What next for the players?. BBC Sport. 12 червня 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  32. ↑ Blues Through In Slovakia. Everton F.C. 3 серпня 2017. Архів оригіналу за 19 August 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
  33. ↑ Everton 3 Sunderland 0: Dominic Calvert-Lewin brace secures much needed win for struggling Toffees. The Independent. 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  34. ↑ Ostlere, Lawrence (14 грудня 2017). Everton tie talented young trio Dominic Calvert-Lewin, Mason Holgate and Jonjoe Kenny to new contracts. The Independent. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  35. ↑ Sheffield Wednesday 0–2 Everton. BBC Sport. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  36. ↑ Dominic Calvert-Lewin: Everton striker signs new contract until 2025. BBC Sport. 6 березня 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 6 березня 2020.
  37. ↑ Tottenham Hotspur 0–1 Everton. BBC Sport. 13 вересня 2020. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  38. ↑ Everton 5–2 West Bromwich Albion. BBC Sport. 19 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  39. ↑ As It Happened. Everton 2-2 Tottenham (англ.). Офіційний сайт ФК «Евертон». 3 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  40. ↑ Gueye And Bolasie Victorious. Everton F.C. 4 вересня 2016. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  41. ↑ CALVERT-LEWIN AND LOOKMAN FIRE LIONS TO WIN OVER GERMANY. The FA Official Website. 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  42. ↑ YOUNG LIONS SEE OFF SENEGAL TO WIN THE FOUR NATIONS TOURNAMENT. The FA Official Website. 28 березня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  43. ↑ How Everton's England World Cup heroes fared in South Korea – and what the future holds for them at Goodison. Liverpool Echo. 11 червня 2017. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2020.
  44. ↑ Under-20 World Cup: England beat Argentina 3–0 in opening match. BBC Sport. 20 травня 2017. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  45. ↑ Under-20 World Cup: England beat Venezuela in final. BBC Sport. 11 червня 2017. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  46. ↑ Chris Bascombe (11 червня 2017). Dominic Calvert-Lewin proud to become only the third England player to score in a World Cup Final. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  47. ↑ Story Of His Season: Dominic Calvert-Lewin. Everton F.C. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 15 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  48. ↑ ENGLAND U21S SQUAD NAMED BY AIDY BOOTHROYD FOR THIS SUMMER'S EURO FINALS IN ITALY. The FA. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  49. ↑ Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
  50. ↑ Staff, FA (18 січня 2019). DOMINIC CALVERT-LEWIN NAMED ENGLAND UNDER-21 PLAYER OF THE YEAR. The Football Association. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 19 лютого 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

«Евертон» — поточний склад
1 Пікфорд (в) • 2 Вокер • 3 Шоу • 4 Райс • 5 Стоунс • 6 Магвайр • 7 Гріліш • 8 Дж. Гендерсон • 9 Кейн (к) • 10 Стерлінг • 11 Рашфорд • 12 Тріпп'є • 13 Д. Гендерсон (в) • 14 Філліпс • 15 Мінгз • 16 Коуді • 17 Санчо • 18 Калверт-Льюїн • 19 Маунт • 20 Фоден • 21 Чілвел • 22 Вайт • 23 Джонстоун (в) • 24 Джеймс • 25 Сака • 26 Беллінгем • Тренер: Гарет Саутгейт
Англія
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Домінік_Калверт-Льюїн&oldid=42462208