Дональд Ропер
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 14 грудня 1922 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Гемпшир, Велика Британія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 8 червня 2001 (78 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Саутгемптон, Гемпшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | фланговий півзахисник[d] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
 «Біттерн Ноумедс» «Істлі»
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Дональд Джордж Бомонт Ропер (англ. Donald George Beaumont Roper, нар. 14 грудня 1922 року, Ботлі, графство Гепмшир — 8 червня 2001 року, Саутгемптон) — колишній англійський футболіст, який грав на позиції центрального нападника або правого вінгера. Найбільш відомий виступами за «Саутгемптон» та «Арсенал». Грав за другу збірну Англії.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Ропер народився в Ботлі, графство Гемпшир. У футбол почав грати з дитинства. На юнацькому рівні грав за «Біттерн Ноумедс» та «Істлі».
Тобі Келехер, помічник Тома Паркера, помітив його за грою в футбол у парку, а в липні 1940 року його переконали підписати контракт з «Саутгемптоном», за який Ропер дебютував під час Другої світової війни[1].
Після вдалого виступу у Другому дивізіоні в сезоні 1946/47 років він був підписаний лондонським «Арсеналом» за 12 тисяч фунтів стерлінгів[2]. Частиною угоди стали Джордж Кертіс і Том Рудкін, два гравці «канонірів», які поїхали до стану «святих» в обмін на Ропера[3]. Тренер лондонців, Том Віттейкер, був настільки зацікавлений у переході 23-річного нападника, що побував одинадцять разів у стані «Саутгемптона» до тих пір, поки Ропер остаточно не погодився на трансфер[3].
Дональд одразу став стабільним гравцем основи «канонірів», у сезоні 1947/48 років зігравши 40 матчів, в яких забив десять голів. В першому ж сезоні «Арсенал» разом з ним виграв Перший дивізіон.
Протягом сезону 1949/50 змінив позицію на полі, почавши грати на лівому фланзі нападу, але програв конкуренцію на цій позиції Денісу Комптону.
Наступного сезону він повернув собі місце в основі і продовжував залишатися майже незмінним гравцем для «Арсеналу» протягом наступних п'яти сезонів[4]. Він вийшов у стартовому складі у матчі фіналу Кубка Англії 1952 року, в якому «Арсенал» програв «Ньюкаслу». У цьому матчі Ропер та ще три гравці лондонського клубу, а саме Барнс, Холтон й Деніел отримали травми, а запасних гравців не було, тому «каноніри» догравали матч усімох[5][6].
У 1952—1953 роках Ропер провів один зі своїх найкращих сезонів, вдруге вигравши чемпіонат Англії. Він також забив п'ять голів у товариському матчі проти «Гіберніана» у 1952 році. Цей матч був одним із перших у країні, який пройшов під світлом прожекторів, адже до цього команди грали переважно вдень, коли було гарне природне освітлення.
Ропер провів ще два сезони як постійний гравець першої команди, але втратив місце в першій команді «Арсеналу» протягом 1955/56 років, опустившись до резерву. Всього за «Арсенал» провів 321 матч, забив 95 голів[4].
У січні 1957 року він повернувся у свій колишній клуб ― «Саутгемптон», який на той час виступав вже у Третьому дивізіоні[7]. Ропер став капітаном клубу, граючи разом із зірковим Дереком Рівзом і молодим Террі Пейном. Наприкінці сезону 1958/59 років Ропер посварився з клубом через умови та нібито обіцянки Теда Бейтса стати тренером і залишив образу, яку він так і не подолав, відмовляючись відвідувати будь-які клубні зустрічі чи навіть відвідувати стадіон команди[1].
Завершив свою кар'єру виступами за «Веймут» і «Дорчестер Таун», «повісивши бутси на цвях» у 1963 році.
Крикет[ред. | ред. код]
Дональд також грав у крикет на найвищому рівні, зігравши, наприклад, в 1947 році за Гемпшир проти команди Кембриджського університету.
Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]
У 1952 році зіграв матч за другу збірну Англії проти другої збірної Шотландії. До головної команди країни не викликався.
Післяфутбольне життя[ред. | ред. код]
Після завершення спортивної кар'єри він оселився у Саутгемптоні і працював інженером.
Помер у 2001 році у віці 78 років[4].
Досягнення[ред. | ред. код]
«Арсенал»[ред. | ред. код]
- Чемпіон Англії (2): 1947/48, 1952/53[4]
- Володар Кубка Англії (1): 1949/50[4]
- Володар Суперкубка Англії (2): 1948, 1953[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Холлі, Дункан; Чалк, Гаррі (2003). In That Number – A post-war chronicle of Southampton F.C. Hagiology Publishing. с. 574. ISBN 0-9534474-3-X.
- ↑ Хогг, Тоні (1996). Arsenal who's who (англ.). London: Independent UK Sports Publications. ISBN 1-899429-03-4. OCLC 35235609.
- ↑ а б Чалк, Гаррі; Холлі, Дункан; Булл, Девід (2013). All the Saints: A Complete Players' Who's Who of Southampton FC (en-) . Саутгемптон: Hagiology Publishing. с. 452—453. ISBN 978-0-9926-8640-6.
- ↑ а б в г д е Don Roper. Arsenal.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ 1952 FA Cup Final Match | Newcastle United vs Arsenal | FA Cup Finals. www.fa-cupfinals.co.uk. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ Soar & Tyler (2005). The Official Illustrated History of Arsenal. с. 99.
- ↑ Don Roper. 11v11.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Некролог [Архівовано 27 травня 2020 у Wayback Machine.] у The Guardian
- Дональд Ропер [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Арсеналу»
- Дональд Ропер [Архівовано 24 березня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Саутгемптона»
|
