Донецький губернський революційний комітет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Донецький губернський революційний комітет — тимчасовий владний орган, створений ВУЦВК і наділений надзвичайними повноваженнями. Зосереджував всю повноту цивільної та військової влади в Донецькій губернії. Існував паралельно з Донецьким губернським виконавчим комітетом, ревком контролював революційний рух на зайнятої радами території.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Перший Донецький губрнський революційний комітет був створений 18 березня 1919 року на Першому губернським з'їздом рад Донецької губернії який пройшов в Слов'янську. Ревком проіснував до травня 1919 року.[2].

Ревком відродили в кінці грудня 1919 року в звільненому Бахмуті політвідділом 13-й РСЧА, ревком очолив глава політвідділу Федоров Григорій Федорович. Через кілька тижнів ВУЦВК в Харкові 4 січня 1920 року утворив новий Донецький губернський революційний комітет на чолі з Антоновим-Саратовським. Після свого створення ревком попрямував звільнену від білогвардійців в Донецьку губернію, в шляху ревком вів підготовчу і епізодичну роботу.

"З перших же кроків організаційна діяльність губревкому зустрілася з вкрай важко переборними перешкодами. По-перше, не було ніяких достовірних відомостей щодо кордонів і внутрішнього поділу губернії. Навіть в Укрревкомі не можна було отримати будь-яких конкретних даних або, принаймні, карти. По-друге, не було і не могло бути будь-яких старих залишків від колишніх режимів губернських установ, напр. — губернського земства. А, отже, не було ніяких матеріалів губернського значення. По-третє, не було мінімального достатнього кадру, хоча б безпосередньо що знають радянське будівництво робітників ".[1]

13 січня 1920 року ревком прибув до Луганська. Губернський ревком проіснував до початку травня 1920 після чого передав свої повноваження Виконавчому комітету Донецької губернської Ради.

Склад[ред. | ред. код]

Перший склад[ред. | ред. код]

Другий склад[ред. | ред. код]

Третій склад[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Всесоюзная кочегарка № 9 від 13.01.1925 «К ПЯТИЛЕТИЮ СУЩЕСТВОВАНИЯ ДОНЕЦКОГО ГУБИСПОЛКОМА»
  • Летопись революции. Исторический журнал. 1930. № 1 (40).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 1 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Летопись революции. Исторический журнал. — 1930. — № 1 (40). — С. 169. (рос.)