Дорадито аргентинський
| Дорадито аргентинський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pseudocolopteryx dinelliana Lillo, 1905 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Зимування Гніздування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Доради́то аргентинський[2] (Pseudocolopteryx dinelliana) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь аргентинського натураліста і колекціонера Луїса Дінеллі[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, тім'я коричневе, нижня частина тіла жовта, горло лимонно-жовте. На крилах охристі смужки. Дзьоб тоний, чорний, очі темно-карі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Аргентинські дорадито гніздяться на півночі Аргентини, в провінціях Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Санта-Фе, Кордова і Сальта. Взимку мігрують на північ, до аргентинської провінції Формоса, західного Парагваю, Болівії та крайнього південного заходу Бразилії. Вони живуть на заплавних луках і болотах, в очереті, комишах і високій траві, зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.Живляться безхребетними. В кладці 3 яйця. Мігрують у квітні і повертаються на південь в жовтні.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція аргентинських дарадито становить від 6700 до 20000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pseudocolopteryx dinelliana.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 06 січня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 136. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |