Доросла дочка молодої людини
Доросла дочка молодої людини | |
|---|---|
| рос. Взрослая дочь молодого человека | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Олександр Шапорін |
| Сценарист |
Анатолій Васильєв Віктор Славкін |
| У головних ролях |
Альберт Філозов Еммануїл Віторган |
| Оператор | Олександр Шапорін |
| Художник | Ігор Попов |
| Кінокомпанія | ЦТ СРСР |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1990 |
| IMDb | ID 0334681 |
«Доросла дочка молодої людини» — радянський телефільм 1990 року, телеверсія однойменної вистави Анатолія Васильєва, за п'єсою Віктора Славкіна, що знімалася Держтелерадіо СРСР в 1981–1982 роках. Крім цієї версії існує і пізніша, змонтована режисером в «двосерійний фільм», що вийшла під назвою «Дорога на Чаттанугу» (1992): назва відсилає до пісні «Чаттануга Чу-чу».
Сюжет[ред. | ред. код]
Четверо головних героїв — московські стиляги 1950-х років. Минуло 20 років і вони знову зустрілися, щоб згадати молодість і захоплення джазом. Бемс (Альберт Філозов) в минулому відчайдушний шанувальник Глена Міллера, нині солідний інженер-будівельник. Його конфлікт з Івченком (Еммануїл Віторган), комсомольським функціонером, який в ті часи боровся з джазом, що невідповідав радянській ідеології, залишився в 1950-х роках. Бемса виключили з інституту і йому коштувало чималих зусиль залишитися на плаву і вижити. Протистояння стиляг і комсомольців нині стало історією. Тепер Бемсу необхідно знайти спільну мову зі своєю дочкою, яка не хоче мати з ним нічого спільного.
У ролях[ред. | ред. код]
- Альберт Філозов — Бемс (Борис Купріянов)
- Юрій Гребенщиков — Прокоп
- Еммануїл Віторган — Івченко (Анатолій Івченко)
- Лідія Савченко — Люся, дружина Бемса
- Тетяна Майст — Елла (Олена Купріянова), дочка Бемса
- Віктор Древицький — епізод
- А. Захаров — епізод
- С. Розін — епізод
- С. Надєждін — епізод
- М. Чорний — епізод
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Сценарій: Анатолій Васильєв, Віктор Славкін
- Режисер-постановник: Олександр Шапорін
- Художник-постановник: Ігор Попов
- Режисер: Валерій Родін
- Звукорежисер: Андрій Зачосов
- Монтаж: В. Мілюкова
- Відеомонтаж: І. Медведєв, П. Кринкін
- Відеоінженери за кольорами: П. Кітов, Є. Корсукова
- Комп'ютерна графіка: М. Осадчий, О. Малютін
- Режисер-координатор: А. Раскін
- Адміністратор: М. Полякова
- Директор фільму: В. Туваєв, Б. Ліхтенрельз
Знімальна група (1981—1982 років)[ред. | ред. код]
Матеріали постановки 1981—1982 років були використані для зйомки фільму.
- Компанія: Головна редакція літературно-драматичних програм ЦТ
- Художник: К. Островська
- Звукорежисер: А. Веретнікова
- Режисер Г. Сидорова
- Оператор: Олександр Шапорін
- Асистенти оператора: В. Стрельцов, В. Голіков
- Адміністратор: О. Меркелова
- Музичний редактор: М. Славич
- Редактор І. Лебедєва
- Директор: Юрій Островський
Посилання[ред. | ред. код]
- Доросла дочка молодої людини на сайті IMDb (англ.)
|
